Мері Бейкер Едді

Народилася Бейкер у Бау, Нью-Гемпшир. Вона була молодшою з шістьох дітей Ебігейл і Марка Бейкера. Батьки виховували дівчину в конгрегаціоналістській вірі, однак у ряд її догм, на кшталт первородного гріха і приречення, дівчинка не вірила.

У юному віці Мері почала чути голоси, які називали її на ім'я і доносилися з нізвідки. Пізніше, вже під час навчання Мері в Пембрукській Академії у неї стався ще більш дивний випадок. З місцевої психіатричної лікарні втік хворий, який прийшов на шкільний двір і неабияк налякав присутніх там дітей. Одну лише Мері це не злякало. Вона сміливо підійшла до озброєного і спокійно вивела його за межі двору. Наступної неділі псих повернувся. Прийшовши в церкву, він підсів на лаву сім'ї Бейкер. Після закінчення служби утікач залишив церкву без найменшого опору.

Бейкер працювала над політичними статтями для «New Hampshire Patriot» і заробляла цим на життя, паралельно підробляла вчителькою.

10 грудня 1843 року Бейкер одружилася з Джорджем Вашингтоном Гловером. Але їхнє щастя тривало недовго, через пів року, 27 червня 1844 року, він помер від тропічної гарячки, всього два місяці не дожив до народження сина. Після смерті чоловіка Марі вирішує дарувати свободу всім його рабам. Проблеми зі здоров'ям та фінансові проблеми заважали доглядати власного сина. Сина Мері довелося передати Марку Бейкеру.

1853 року Мері вийшла заміж вдруге. Її новий чоловік, стоматолог Деніел Паттерсон. Він пообіцяв Мері усиновити її хлопчика, проте так і не дотримав обіцянку. Стан Бейкер все погіршувався, одна з причин, через яку Марія все більше поглиблювалася в депресію було те, що Паттерсон ухилявся від усиновлення Джорджа-молодшого. Деніел виявився дуже поганим чоловіком, він залицявся до інших жінок, заробляв не багато та закладав майно дружини. 1873 року вона розлучилася з Паттерсоном.

1877 року Бейкер одружилася втретє, з Гілбертом Едді. Вони перебралися до Бостона, 1882 року, того ж року чоловік помер.

Мері відрізнялася дуже слабким здоров'ям. У жовтні 1862 року Мері стала пацієнткою лікаря Фінеаса Куїмбі. Незвичайні методи Куїмбі тимчасово полегшили стан Бейкер. Втім, пізніше, Мері розчарувалася в магії та гіпнозі, сам Фінеас сказав, що він у Мері почерпнув куди більше, ніж вона у нього. У лютому 1866 року Бейкер сильно пошкодила спину. Після цього вона все більше почала навертатися до Бога.

1875 року Мері опублікувала свій магнум опус — праця «Наука та здоров'я». Саме ця праця пізніше лягла в основу Християнської науки. Останні свої дні Мері присвятила створенню власної церкви та доопрацювання «Науки та здоров'я». Мері заснувала Метафізичний коледж Массачусетсу 1881 року, за 7 років там було підготовлено близько 800 студентів, більшість них стали цілителями та проповідниками. 1889 року вона закриває коледж і хоче більше концентруватися на своїй праці. Її книжка перевидавалася 400 разів, 6 раз піддавався глобальним переробленням. На сьогодні книга перекладена на 17 мов — зокрема на шрифт Брайля[6].

3 грудня 1910 року Мері Бейкер Едді померла, її тіло було віддане землі 8 грудня. Вона померла у 89-річному віці. Смерть Едді стала потрясінням, газети по цілому світі писали про це. Безумовно Мері можна назвати сильною духом і позитивно настроєною людиною, яка ніколи не здавалася.

• Християнська наука // Українська Релігієзнавча Енциклопедія