Метатеза (лінгвістика)
Метате́за (грец. μετάθέσις — «переставляння») — перестановка звуків, рідше складів у слові. Зумовлена намаганням уникнути важковимовних або не властивих конкретній мові звукосполучень. Один з видів комбінаторних змін.
Метатеза являє собою хоча й нерегулярне, але все ж таки досить поширене фонетичне явище, що найчастіше трапляється в запозичених словах. Запозичене слово втрачає підтримку з боку однокореневих слів рідної мови, що спричиняє меншу стійкість слова, перенесеного до чужого мовного середовища.
Приклади метатези
Найчастіше метатеза спостерігається в запозичених словах (нім. Teller > пол. talerz > укр. тарілка, нім. Futteral > укр. футляр), зокрема в особових іменах (Флор > Фрол, Сильвестр > Селиверст)[1].
Українська мова
Див. також
Примітки
- Ю. В. Откупщиков. Ладонь и долонь // К истокам слова. Рассказы о науке этимологии. — М. : Авалон, 2005. — С. 27.
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
Джерела
- УРЕС — 2-е видання.
Посилання
- Метатеза // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 33.
- Володимир СЕЛЕЗНЬОВ Правда історії та міфи мовознавства. Газета День
- Павлюк М. В. Метатеза в міфоепічному етнонімуванні
Посилання
- Метатеза // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 320. — 552 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.