Метатеза (лінгвістика)

Метате́за (грец. μετάθέσις — «переставляння») — перестановка звуків, рідше складів у слові. Зумовлена намаганням уникнути важковимовних або не властивих конкретній мові звукосполучень. Один з видів комбінаторних змін.

Метатеза являє собою хоча й нерегулярне, але все ж таки досить поширене фонетичне явище, що найчастіше трапляється в запозичених словах. Запозичене слово втрачає підтримку з боку однокореневих слів рідної мови, що спричиняє меншу стійкість слова, перенесеного до чужого мовного середовища.

Приклади метатези

Найчастіше метатеза спостерігається в запозичених словах (нім. Teller > пол. talerz > укр. тарілка, нім. Futteral > укр. футляр), зокрема в особових іменах (Флор > Фрол, Сильвестр > Селиверст)[1].

Українська мова

Бондар — з боднар («той, що робить бодні»)
Ведмідь — з медвідь («той, що їсть мед»)
Гомілка — з голінка (через проміжну форму *гонілка)
Крилос, крилас — з клирос (грец. κλήρος)
Гамазей — з магазин
Намисто — з монисто
Суворий — із суровий

Російська мова

Кувалда — з ковадло (від пол. kowadło через українське або білоруське посередництво)[2]
Ладонь — з долонь (пор. укр. долоня).
Сыворотка — із сыроватка (пор. укр. сироватка)[3]

Див. також

Примітки

Ю. В. Откупщиков. Ладонь и долонь // К истокам слова. Рассказы о науке этимологии. — М. : Авалон, 2005. — С. 27.
Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

Джерела

УРЕС — 2-е видання.

Посилання

Метатеза // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 33.
Володимир СЕЛЕЗНЬОВ Правда історії та міфи мовознавства. Газета День
Павлюк М. В. Метатеза в міфоепічному етнонімуванні

Посилання

Метатеза // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 320. — 552 с.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Ю. В. Откупщиков. Ладонь и долонь // К истокам слова. Рассказы о науке этимологии. — М. : Авалон, 2005. — С. 27.

[2] Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.