Метро-2

Імовірно, тунельний перехід, що веде до Метро-1 від Метро-2, насправді перехід до Тропарьово, що у Метро-1

Імовірно, система була побудована або принаймні запущена за часів Йосипа Сталіна.

У КДБ отримало кодову назву Д-6. Вірогідно, досі експлуатується Головним управлінням спеціальних програм та Міністерством оборони[1].

Метро-2 має чотири лінії, які пролягають на глибині 50—200 метрів. Вважається, що воно з'єднує Кремль зі штаб-квартирою ФСБ, урядовим аеропортом Внуково-2, підземним містом у Раменках, а також іншими важливими державними об'єктами.

У 1994 лідер групи міських дослідників «Диггеры подземной планеты» стверджував, що знайшов вхід у Метро-2[2].

Влітку 1992 року літературно-публіцистичний журнал «Юность» опублікував роман автора Володимира Гоніка «Преисподняя», дія якого відбувається у підземному бункері в Москві. У 1993 році в інтерв'ю з редактором газети і Гоніком, автор заявив, що роман був написаний на основі інформації, зібраної за попередні 20 років двома з них. Гонік зізнався, що працював над книгою з 1973 по 1986 рік.

У наступні роки він стверджував, що бункери, а отже так зване «Метро-2», використовувалися керівництвом Політбюро та КПРС, а також їхніми родинами, на випадок війни. За його словами, на початку 1970-х генеральний секретар КПРС Леонід Брежнєв особисто відвідав головний бункер і у 1974 нагородив тодішнього голову КДБ Юрія Андропова медаллю Героя Соціалістичної Праці. Очевидно, у кожного члена ЦК була квартира площею 180 м² з кабінетом, вітальнею, кухнею та ванною. Гонік стверджує, що зібрав цю інформацію працюючи лікарем у поліклініці міністерства оборони.

Проте історичні свідчення малюють набагато більш консервативну картину, до кінця 1960-х років існувала лише одна «лінія» — від Кремля, а саме ділянки 103, до ділянки 54 на південь від МДУ з відгалуженням на північний захід від нього, до району залізничної платформи Матвіївська та ДВ-1[3]. Додаткові лінії до Внуково, швидше за все, побудували пізніше.

Підземна платформа обслуговування, яка імовірно є частиною Метро-2

Наведені нижче лінії не підкріплені історичними або іншими свідченнями. Лінія Д6 може бути інтерпретацією спільноти дослідників міст про реальні тунелі, таких як об'єкт «Філія» — глибокий одноколійний тунель повітряного постачання. Однак вони починаються в Кремлі, а саме на ділянці 103, з'єднуючись із ділянкою «Філія», а не в комплексі міністерства оборони на Знам'янці.

• Лінія Д6 — єдина лінія, яка була досліджена і навіть сфотографована ентузіастами. Станції названі неофіційно, а за їхніми очевидними властивостями.
• Лінія аеропорту Внуково — побудована для екстреної евакуації уряду. Аеропорт Внуково, в перші роки після будівництва, був аеропортом, який використовувався тільки у військових цілях, але зараз він має і цивільно-комерційні послуги.
• Лінія Ізмайлово — побудована для ракетних військ стратегічного призначення. Стверджується, що вона була частково зруйнована у 1970-х роках[4].