Мехмед Емін-Паша

Справже ім'я Емін-Паші було Едуард Шнітцер. Він народився в м. Оппельн (Ополе) в єврейській купецькій сім'ї та отримав гарну освіту. Після смерті батька він прийняв християнство, потім закінчив гімназію у м. Ниса. після цього вивчав медицину у Вроцлаві, Берліні, Відні, Кеніґсберзі та Парижі. Едуард був не тільки лікарем, а й натуралістом. Він дуже захоплювався Сходом та Африкою.

У 1865 році Шнітцер переїздить до Македонії, де лікує турків. Потім він мешкає у Трапезунді, Яніні, Стамбулі. Тут він прийняв іслам та стає ефенді. Тепер його звуть Емін-ефенді.

У 1875 році Шнітцер (емін-ефенді) відправляється до Східного Судану, який нещодавно було захоплено Єгиптом, який у свою чергу формально підкорявся Османській імперії. У 1876 році у Хартумі Емін-ефенді поступає на єгипетську урядову службу. Спочатку служить головним лікарем в Екваторіальній провінції при губернаторі Гордоні. Той надав йому окрім лікарських ще й таємні доручення. Незабаром Гордон стає губернатором всього Судану. Головою провінції призначають Еміна, який стає пашою.

Правління Емін-паші в Екваторіальній провінції Судану тривало до 1888 року. Тут він проявив себе здібним правителем. Багато чого зробив для розвитку краю. Водночас Емін-паша займався й наукою. Він здійснив багато подорожей для вивчення східного Судану. Здебільшого Емін-паша вивчав озеро Альберта — відкрив річку Семпликі, яка в нього впадає. Його наукові дослідження були добре відомі у Європі.

Але у 1883 році розпочалося повстання Махді. Повстанці розгромили англо-єгипетські війська, зайняли Хартум, відрізавши Екваторіальну провінцію від Єгипту. Емін-паша мав невеличке військо для захисту. В оточенні разом з Емін-пашою опинилися ще два вчених — італієць Казаті та росіянин Юнкер. У 1886 році Юнкер зміг добратися до Занзибару. Становище Емін-паші погіршилося, колі на півдні, в Уганді, прийшов до влади король Мтеза, який оголосив війну білим. В цей час у Європі розпочалася кампанія з метою організації експедиції щодо порятунку Еміна-паши. Її очолив Генрі Стенлі. У квітні 1888 року Стенлі пройшовши екваторіальні території дійшов до озера Альберта. Незабаром до нього приєднався й Емін-паша. В цей час махдісти з півночі проникли до Екваторіальної провінції.

10 квітня 1888 року Емін-паша, Генрі Стенлі на чолі каравану з 1500 осіб вийшли у напрямку Занзибару. Через 8 місяців вони досягли міста Багамойо в Танганьїці. Дійшло до міста з усього загону лише 30 відсотків. Але навіть під час походу Емін-паша разом із Стенлі вивчали гірський масив Рувензорі.

Емін-паша залишився в Танганьїці. Тут він зустрівся з комісаром Німецької східноафриканської компанії та поступив на німецьку службу. Незабаром він відправився до м. Табори й озера Вікторія. Позаду нього йшли німецькі колоніальні війська. Емін-паша зумів із заходу потрапити до Судану, але тут він захворів на віспу й вирішив повертатися. На зворотному шляху його було вбито арабами.

• Patricia Clough: Emin Pascha, Herr von Äquatoria. Ein exzentrischer deutscher Arzt und der Wettlauf um Afrika, aus dem Englischen von Peter Torberg; Deutsche Verlagsanstalt, München 2010 ISBN 978-3-421-04376