Мечеть Амра (Каїр)

Мечеть Амра, повна назва: Мечеть Амра ібн аль-Аса (араб. جامع عمرو بن العاص‎) — найдавніша мечеть міста Каїру (і всього Єгипту), а також перша за часом зведення мечеть у всій Африці; старовинний культовий осередок давнього Фустата (тепер Старий Каїр), звідки іслам поширився на африканський континент.

Мечеть Амра
Мечеть Амра
Тип споруди мечеть
Розташування  Єгипет, Каїр
Засновник Амр ібн аль-Ас
Кінець будівництва 641
Зруйновано 1169
Відбудовано 673, IX століття, 1179, 1796, 1875
Стиль ісламська архітектура
Належність іслам
Стан частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКОd
Присвячення Амр ібн аль Ас
Мечеть Амра (Каїр) (Єгипет)
 Мечеть Амра у Вікісховищі

Архітектура та зовнішній вигляд

Інтер'єр Мечеті Амра

У своєму сучасному вигляді (результат численних перебудов) Мечеть Амра займає площу 110 Х 120 метрів. Вона міє відкрите подвір'я, обнесене колонадою, до якого примикає колонна зала.

Усередині колонної зали міхраб, вкритий різьбленим стуком. У залі мечеті понад сто мармурових колон з різьбленими капітелями коринфського ордеру. Колони, імовірно, були перенесені в мечеть з римських і візантійських будівель. Про це, зокрема свідчить той факт, що для того, щоб зрівняти висоту колон, їх поставили на мармурові куби різних розмірів[1].

З південно-західного боку мечеті, праворуч від входу, збереглись залишки давнішого мінарету.

Попри пізніші переробки і реконструкції, мечеть Амра зберегла у своєму зовнішньому вигляді велич та стриманість, притаманні ранньомусульманській архітектурі. Якщо від первинного вигляду Мечеті Амра нічого не залишилось, пізніші архітектурни деталі можна розгледіти — так, деякі з архітравів уздовж південного підмурку мечеті, імовірно, відносяться до відновлювальних робіт ІХ століття.

Історія мечеті

Мечеть Амра ібн аль-Аса названо на честь ватажка війська арабів-завойовників, і вона була споруджена 641 року на місці, де стояв намет воєноначальника.

Початково мечеть було складено з цегли-сирця, вона мала гравієву долівку, а покрівлю, яку підтримували пальмові стовбури, було вкрито пальмовим листям і циновками та обмазано глиною. Культова споруда була дуже простої форми — прямокутник 29 х 17 метрів, і являла собою по суті низький навіс з колонами-пальмовими стовбурами. Спочатку споруда не мала жодних оздоб (декору) й не мала мінаретів.

В одному з закутків первинної мечеті Амра містилась могила сина Амра ібн аль-Аса на ім'я Абдулла. Мечеть надавала значне молитовне місце для армії Амра, але тут не лише справляли релігійні відправи, а й збирались військові й політичні наради з важливих питань.

Малюнок мечеті Амра у кн.: History of Egypt, 1903-06

У подальшому мечеть зазнала численних перебудов і реконструкцій (особливо до IX століття), а також стала значним релігійним осередком поширення ісламу в Єгипті.

Так, уже 673 року мечеть Амра завдяки старанням Муавії I стала кам'яницею, а також отримала 4 мінарети у кожному з кутів культової споруди.

А 827 року Мечеть Амра мала вже 7 нових проходів з галереями колон, збудованих навпроти стіни, що вказувала на кіблу. У тому ж IX столітті мечеть було розширено Халіфом Мамуном фактично до теперішніх розмірів.

1169 року мечеть, як і весь Фустат, були зруйновані візиром Єгипту Шаваром, щоб не здати його в руки хрестоносців. Вже за 10 років (1179) Саладін, який переміг хрестоносців і узяв владу в свої руки, відновив Мечеть Амра.

Мечеть Амра піддавалась руйнації і у XVIII столітті — спершу її зруйнував, а потому, 1796 року, безпосередньо перед прибуттям Наполеонівської французької експедиції, відновив один із мамлюцьких правителів Єгипту Мурад Бей. Тоді число рядів колон було скорочено з 7 до 6, була дещо змінена структура споруди, імовірно, були зведені нові мінарети.

Нову реконструкцію Мечеті Амра було здійснено 1875 року за правління єгипетського хедива Мухаммеда Алі.

У ХХ столітті за часів урядування Аббаса II у Мечеті Амра також проводились відновлювальні роботи. А у 1980-х роках було здійснео реставрацію входу мечеті.

У теперішній час найдавніша мечеть Каїра, Єгипту і Африки (хоча і не зберігає нічого від первинного вигляду середини VII століття) лишається діючою мечеттю, визначним культовим осередком. Вона також, на відміну від загального правила, є відкритою для відвідування туристами, в т.ч. і неправовірними.

Галерея

Виноски

  1. Ходжаш С. Каир. («Города и музеи мира»), М.: «Искусство», 1975, стор. 101 (рос.)

Джерела і посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.