Мечеть і мавзолей Ісмаіла Кодабенде

Мечеть і мавзолей Ісмаіла Кодабенде або Мавзолей ільхана Олджейту (англ. Mosque and tomb of Ismael Khodabendeh) — пам'ятка сакральної архітектури Ірану початку 14 ст.

Мечеть і мавзолей Ісмаіла Кодабенде (Мавзолей ільхана Олджейту)
Мечеть і мавзолей Ісмаіла Кодабенде, фото 2007.
Мечеть і мавзолей Ісмаіла Кодабенде, фото 2007.
36°26′07″ пн. ш. 48°47′48″ сх. д.
Країна Іран, провінція Захан
Місто Сольтаніє
Тип мавзолей[1] і культурна власність
Висота 49 м
Матеріал цегла і Розчин
Стиль середньовіччя
Автор проєкту Ходжи Алішак з міста Тебріз
Будівельник Ходжи Алішак
Засновник хан Олджейту
Перша згадка 1307
Будівництво 1307 1313 роки
Основні дати:
1307 1313, реставрація 2007
Стан реставрація

Мечеть і мавзолей Ісмаіла Кодабенде (Мавзолей ільхана Олджейту)
Мечеть і мавзолей Ісмаіла Кодабенде (Мавзолей ільхана Олджейту) (Іран)
 Медіафайли у Вікісховищі
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №1188-0011188 (англ.)

Історія створення

Хан Олджейту став прихильником шиітів і, щоби завоювати прихильність вірян, надумав створити нову мечеть і мавзолей для шиітів-святих[2]. За планом хана сюди мали перевезти померлих шиітів-святих, а мечеть планувалась як їх новий мавзолей.

Нову мечеть доручили створити архітектору з міста Тебріз Алішаку. Ходжи Алішак вирішив нову споруду у вигляді високого восьмикутного об'єму з куполом. Верхівка купола височила над землею на висоті п'ятдесят два (52) метри[2].

Споруду вибудували з цегли у період 13071309, з добудовами і декором упорались до 1313. Аби підсилити декоративні властивості мечеті, Ходжи Алішак навіть мінарети розмістив на даху верхнього яруса споруди, всіх мінаретів — вісім. Споруда мала три яруси. Перший ярус мав лише невеликі входи і вузькі вікна на оголених поверхнях мурів, що нагадували мури фортечні. Навпаки, найбільш декорованим і архітектурно розробленим був третій ярус, прикрашений відкритими галереями по три арки на кожному боці восьмикутної споруди. В центрі кожної площини одна широка арка, бічні — трохи менші. Відкрита галерея обігає споруду по периметру[3]. Гранчаті мури слугували пілонами-підмурками для восьми струнких мінаретів. Таке їх розташування було досить декоративним, але небезпечним у сейсмічно неспокійному краї. Мінарети були сильно пошкоджені під час низки землетрусів.

Піднятися на відкриту галерею дозволяли сходинки, приховані у двох гранчатих прибудовах до мечеті, що збільшували її фасад. Споруду вінчав величний шоломоподібний купол, прикрашений синіми кахлями.

Обстеження руїни Паскалем Косте

Паскаль Косте. Мавзолей ільхана Олджейту, фасад, план і реконструкція споруди для реставрації, місто Сольтаніє
Художник Ежен Фланден. Стан споруди на 1840 рік
Частковий переріз мечеті з куполом

Французький архітектор і дослідник архітектури мусульманських країн Паскаль Косте оприлюднив власну книгу «Архітектура арабських держав» (1837 р.) До цього року він встиг відвідати арабський Єгипет і Каїр, де створив низку замальовок тамтешньої архітектури. Нове видання сприяло залученню дослідника архітектури до посольства, спрямованого до Персії. Двір шаха дозволив Паскалю Косте подорожувати країною, що француз-науковець використав для відвідин перських провінцій і обстежень пам'яток старовинної місцевої архітектури. Персія в 19 ст. перебувала в протяжній економічній кризі і більшість старовинних споруд перебувала в руїнах. Відвідини західноєвропейського дослідника сприяли обстеженням стану декількох важливих пам'яток архітектури Персії, до котрих тоді нікому не було діла. Дослідник приніс з собою новітні технології дослідження архітектурних пам'яток і власний досвід обстежень, набутий ще в Єгипті.

Серед відвіданих пам'яток була і мечеть хана Олджейту. Паскаль Косте обстежив поруйновану мечеть і замалював її фасад, створив поземний план і навіть проект реконструкції і відновлення її фасадів, поруйнованих мінаретів і купола.

Реставраційно-відновлювальні роботи в пам'ятці архітектури початку 14 ст. відбулися в Ірані лише на зламі 20-21 ст.

Галерея обраних фото


Див. також

Примітки

  1. https://whc.unesco.org/en/list/1188/
  2. Всеобщая история искусств, т 2, книга вторая, М. «Искусство», 1961, с. 82
  3. Всеобщая история искусств, т 2, книга вторая, М. «Искусство», 1961, с. 83

Джерела

  • Всеобщая история искусств, т 2, книга вторая, М. «Искусство», 1961(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.