Микитюк Олег Михайлович

Олег Микитюк народився 2 квітня 1981 року в м. Сокиряни. Своє знайомство з музикою почав у п'ятирічному віці. Перший виступ відбувся на початку 1987 року — акомпанував тоді дитячому хору.

З 1991 року продовжив навчання в Сокирянській дитячій музичній школи в класі блискучого молодого акордеоніста Олега Московчука. Педагог остаточно вплинув на творчий вибір свого учня. Після від'їзду Московчука за кордон, рік навчався у педагога, директора муз. школи, композитора і диригента Михайла Мафтуляка, який і підготував свого учня до вступу в музичне училище. На той час, молодий виконавець часто бере участь в різних конкурсах і фестивалях обласного та місцевого значень, де майже завжди отримує призові місця. Одним з головних стала перемога на дитячому міжнародному конкурсі в м Дрокія, Молдова (1996 р.).

У 1996 р. закінчив Сокирянську середню школу № 2 і з відзнакою по класу акордеона дитячу музичну школу.

З 1996 по 1999 рік навчання в класі Семена Михайловича Козлова (Чернівецьке музичне училище ім. С. Воробкевича). Під великим авторитетним впливом свого вчителя, у якого за спиною досвід роботи не з одним десятком своїх випускників, багато з яких продовжують нести свою творчість по всьому світу, виробився новий професійний підхід до акордеонної музики і до мистецтва в цілому. За цей час були відшліфовані основні прийоми, навички, інтонаційна виразність, а також ідейно-образне мислення. Семен Михайлович Козлов прищепив Олегу одну з головних своїх властивостей — це працездатність. Навесні 1999 року стає лауреатом всеукраїнського конкурсу молодих виконавців «Нові імена» (Київ).

Влітку 1999 року, коли до закінчення училища залишався ще один рік, Олег поїхав до Києва спробувати свої сили на вступних іспитах до Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського і склав їх на відмінно, після чого став студентом академії. З цього моменту почався новий професійний етап творчості. Пов'язані вони, в першу чергу, з навчанням в класі чудового педагога, відомої виконавиці не тільки в Україні, але і в Європі, концерти, якої, проходять з великим успіхом, Народною артисткою України, професоркою Євгенією Черказовою. Багато часу приділялося на підготовку до концертної діяльності, виховувалася виконавчо-інтерпретаційна самостійність, естетика почуттів і емоцій, зрілість творчого мислення і художньої діяльності.

Закінчив консерваторію з відзнакою як спеціаліст і магістр музичного мистецтва, здобувши кваліфікацію виконавця-викладача по класу акордеона та диригента народного оркестру. Також отримав направлення кафедри на навчання в асистентуру-стажування при аспірантурі Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Будучи асистентом з 2004 по 2007 рр. веду підготовку нових концертних програм, а також займався зі студентами в класі Євгенії Черказової. Закінчив асистентуру з відзнакою та випускною кваліфікацією концертний виконавець, викладач вищого навчального закладу IV рівня акредитації. За всі роки навчання в консерваторії став семиразовим лауреатом міжнародних конкурсів і один раз дипломантом.

У репертуарі виконавця музика різноманітних епох та жанрів: від музики бароко до сучасної класики, фольклорної музики та естрадних мініатюр.

Олег Микитюк постійно бере участь в різних концертах, як в Україні, так і за її межами. Вже стали традиційними його сольні виступи в залі Чернівецької обласної філармонії, де відбулися три сольні концерти: в 2003 році, в 2007 — у супроводі симфонічного оркестру, та в 2013. Також в 2005 році — концерт в залі органної музики (м. Чернівці). Неодноразові виступи виконавця відбувалися в Колонному залі ім. М. Лисенка Національної філармонії України, залах Будинку актора і Будинку вчених (м. Київ). У 2018 році Микитюк О. М. виступив із сольними номерами в Національному палаці мистецтв «Україна» на ювілейному концерті Народного артиста України Анатолія Матвійчука. В листопаді 2021 року зіграв на "Вечорі вальсу", що відбувся в Київському національному академічному театрі оперети у супроводі оркестра театру під керівництвом Заслуженого діяча мистецтв України Сергія Дідка. Також з великим успіхом митець виступив у м. Сокиряни 4 вересня 2009 р. на святкуванні 75-річчя від дня народження композитора, директора музичної школи, заслуженого працівника культури України Михайла Мафтуляка. Музиканта із задоволенням запрошують на різні фестивалі народної та естрадної музики.

Разом із всесвітньо відомим композитором Євгеном Догою виконав композиції написані для акордеона з оркестром на творчих концертах маестро, що відбулися в лютому 2021 року м. Києві.

Влітку 2009 р. Олег Микитюк пройшов стажування при інституті музики в м. Аоста (Італія) у професора акордеона Джоржио Делароли і одержав диплом «Майстер-клас». У листопаді 2009 р. був запрошений на VII Московський Міжнародний фестиваль «Гармоника — душа России», присвячений пам'яті Альфреда Мірека, де виступав зі своєю власною програмою. Неодноразово відбувалися його концерти в містах Гамбург, Любек (Німеччина), Алессандрія, П'яченца, Брешія, Верона, Балон'я (Італія). У 2006 році взяв активну участь в підтримці Збірної України з футболу на чемпіонаті світу в Німеччині, де зіграв концерт на одній сцені із українською співачкою Русланою та гуртом «Гайдамаки». Виступав із сольними номерами в Концертному залі ім. П. І. Чайковського та Кремлівському Палаці з'їздів (Москва), куди був запрошений на ювілейний концерт Народного артиста Росії Валерія Ковтуна.

Окрема сторінка в творчості Олега Микитюка — це участь в складах різних ансамблів класичної та народної музики. Значною подією стало співробітництво з відомим рок-музикантом Олегом Скрипкою, де в його джазовому проєкті виконує партію акордеона. Випущений перший сингл даного проєкту «Серце у мене вразливе» і альбом «Жоржина».

В 2005 році Олег Микитюк разом зі скрипалем, Народним артистом України Володимиром Литвином та контрабасистом Любомиром Фещаком створює ансамбль «Trio Family», який виконує як класичну, так і народну музику. А в році випущений альбом тріо, з програмою якого колектив виступав на різноманітних офіційних заходах, зокрема — в м. Женева на дні української культури, організованою асоціацією швейцарських банків (2011 р.) та офіційному прийомі делегації УЄФА на фінальній частині чемпіонату Європи з футболу, який відбувся 2012 року в Україні. У 2016 році на основі тріо було створено проєкт «Puro Sonido Del Tango», де в розширеному складі колектив виконує музику в стилі аргентинського танго.

В 2009 — виступив у ролі акомпаніатора та аранжувальника пісень на концерті народної артистки України Ніни Матвієнко, що відбувся в Національній Опері.

В 2011 році взяв участь в музичному проєкті «Алібі-Фольк» разом із сестрами Завальськими, в якому були записані і виконані українські народні пісні в сучасній обробці.

З 2007 року виконує партію акордеона у виставах Національного театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка.

Як аранжувальник студії звукозапису Олег Микитюк працює над створенням музичних треків для різних виконавців, а також є автором усіх аранжувань своїх виконань. Відомі саундтреки до фільмів «Доярка з Хацапетівки», «Сільський романс», у створенні яких брав участь Олег Микитюк. А в 2017 і сам знявся в епізодичній ролі музиканта-акордеоніста у фільмі «Екс», режисера Сергія Лисенка. Восени 2020 року знявся в комедійному серіалі «Папік» режисера Андрія Яковлева, де виконав твір М. А. Римського-Корсакова "Політ джмеля".

З 2018 року працює на посаді викладача, а з 2019 - старшого викладача кафедри баяна та акордеона Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського, а також з 2009 року керує оркестром народних інструментів клубу "Медик" при Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця.

У 2020 році Олег Микитюк став аспірантом кафедри образотворчого мистецтва, музикознавства та культурології Сумського державного педагогічного університету  імені А.С. Макаренка, де працює над науковим дослідженням. Влітку 2021 року вийшла стаття Микитюка О.М. «СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК АКОРДЕОННО-БАЯННОЇ ОСВІТИ БУКОВИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ» у міжвузівському збірнику наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка «Актуальні питання гуманітарних наук» (2021. – Вип. 38. Том 2. – с. 72 -78). Також музикант приймає активну участь у міжнародних наукових конференціях.

Олег Микитюк — лауреат міжнародного конкурсу молодих виконавців у м. Дрокія Республіки Молдова (1996), всеукраїнського конкурсу «Нові імена» в м. Києві (1999), міжнародного конкурсу «Донбас-2001» у м. Луганську (2001), лауреат двох перших премій міжнародного конкурсу в італійському місті Монтезе в категоріях «Класика» та «Естрадне виконання» (2005), володар першої премії міжнародного конкурсу в м. Ербеццо (Італія) в категорії естрадного виконання (2007) та других премій міжнародних конкурсів «Карло Чіварді» та «Вальтідоне» (Італія) в категорії естрадного виконання (2007), дипломант міжнародного конкурсу «Аккохолідей» у м. Києві (2007) та володар 2-ї премії цього ж конкурсу в Києві (2009).

У 2006 р випущений перший сольний компакт-диск — «Класичний акордеон». А в 2008 р записані другий і третій диски, під назвою «Академія акордеона». Далі виходили такі альбоми:

2012 — «Accordion Tango»

2013 — «Retro Express»

2016 — «Ethno Dance»

2016 — «Rhythms of the Classics»

Акордеоніст Олег Микитюк віртуозно володіє виражально-технічними прийомами та можливостями акордеону, завдяки чому яскраво передає художньо-образний зміст композицій, які виконує. А нині залюбки навчає цим вмінням студентів Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

• Микитюк Олег Михайлович // Гусар Ю. С. Дністровий зорепад. Штрихи до енциклопедичного словника-довідника «Літературно-мистецька Сокирянщина» / Юхим Гусар. — Чернівці: ВІЦ «Місто», 2010. — С. 60-61.
• Будняк Г. Дзвінкі акорди долі [про Олега Микитюка]/ Галина Будняк // Дністров зорі. — 2006. — 12 серпня. — С. 3.
• Будняк Г. Торкались серця струн акорди кришталеві / Галина Будняк // Дністрові зорі. — 2006. — 28 жовтня; Буковинське віче. — 2006. — 3 листопада — № 85.
• Будняк Г. Струн акорди кришталеві…/ Галина будняк // Слово просвіти. — 2006.
• Савченко К. Олег Микитюк — гордість Сокирян і району / Костянтин Савченко // Сокиряни — сім днів. — 2006. — 21 жовтня (№ 42). — С. 2.