Миколай Поплавський

Микола́й Попла́вський (пол. Mikołaj Popławski; 4 грудня 1636(16361204), Поплави — 7 вересня 1711, Львів) — римо-католицький священник. Архієпископ Львівський (1710—1711), єпископ Лівонський і Пілтенський (1685—1710). Представник роду Поплавських гербу Древиця[2]. Народився в Поплавах, Велике князівство Литовське. З 1670 року — канонік у Познані, потім варшавський канонік та декан у Плоцьку. Проповідник, виголосив промови і проповіді під час посту. 1685 року рукопокладений Констянтином Зелінським на єпископа Лівонії[1]. Проживав у Дінабургу. Брав активну участь у засіданнях Сенату. Працюючи де-факто слідчим, був одним із суддів Казімежа Лещинського. У липні 1710 року призначений архієпископом Львівським, помер, перш ніж отримати підтвердження призначення Папи.

Миколай Поплавський
Герб
Архієпископ Львівський
21 липня 1710 — 7 вересня 1711[1]
Єпископ Лівонський
15 січня 1685 — 21 липня 1710[1]
 
Діяльність: католицький священник
Народження: 4 грудня 1636(1636-12-04)
Поплави, Литва
Смерть: 7 вересня 1711(1711-09-07) (74 роки)
Львів, Польське Королівство, Республіка Обох Націй
Династія: Поплавські гербу Древиця
Єп. хіротонія: 25 лютого 1685[1]

Біографія

Миколай Поплавський народився 4 грудня 1636 року, в Поплавах, Підляське воєводство, Велике князівство Литовське. Він належав до роду Поплавських гербу Древиця[2].

Навчався у Краківській академії, після чого перебував у магнатських дворах[2].

1670 року став познанським каноніком; згодом — варшавським каноніком і плоцьким деканом[2]. Часто виступав із промовами на урочистих відкриттях сейму і під час сесій з нагоди якихось свят[2]. Заохочував парламентарів до співпраці, критикував зрив засідань[2]. Заохочував до вступу Речі Посполитої до Великої турецької війни.

Отримав від короля Яна III єпископство Лівонське і Пільтенське[2]. Висвячений у єпископи 1685 року у Варшаві[2].

Під час безкоролів'я підтримував кандидатуру Франциска-Людовіка Конті, але згодом підписався за обрання сасконського курфюрства Фрідріха-Августа (Августа ІІ)[2].

1710 року отримав Львівське архієпископство, але помер до затвердження Святого Престолу[2], 7 вересня 1711 року у Львові (Руське воєводство, Польське Королівство).

Праці
  • Stół duchowny rozlicznemi nauk zbawiennych, historyi i przykładów…potrawkami zastawiony. Krakow, 1710.

Примітки
  1. Миколай Поплавський // Catholic-Hierarchy.org.
  2. Przyboś, t. XXVII, 1982—1983, s. 614—616.

Бібліографія
  • Hierarchia Catholica, Volume 5, Page 243, and Page 408
  • Les Ordinations Épiscopales, Year 1,685, Number 38
  • Przyboś, A. Mikołaj Popławski // Polski Słownik Biograficzny, t. XXVII, 1982—1983, s. 614—616.
  • Estreicher, XIII 398, XV 29, XX 217, XXI 543, XXV 82;
  • Jocher A., Obraz bibliograficzno-historyczny literatury i nauki w Polsce, Wil. 1842 II 416, III 12;
  • Enc. Org., XXI 334–5;
  • Rzepnicki F., Vitae praesulum Poloniae, P. 1761 I 233–4;
  • Słown. Geogr., VIII cz. 2 s. 844 (Posiń);
  • Niesiecki, I 30, 84, VII 357;
  • Uruski, XIV 251–2;
  • Batowski A., Katalog Biblioteki Odnowskiej, Lw. 1852 s. 179;
  • Feldman J., Polska w dobie wojny północnej 1704—1709, Kr. 1925;
  • Fijałek J., Kościół rzymsko-katolicki w Inflantach pod władztwem polskim (1582—1772/95), «Kwart. Teolog. Wil.» R. 1–2: 1923–4 s. 177–98;
  • Historia Kościoła w Polsce, Pod. red. B. Kumora i Z. Obertyńskiego, P. 1979 II cz. 2;
  • Hylzen J. A., Inflanty, Wil. 1750–1 381, 385, II 37;
  • Jarochowski K., Dzieje panowania Augusta II, P. 1856 s. 19, 34, 76, 150, 167;
  • Korzon T., Dola i niedola J. Sobieskiego, Kr. 1898 III 133, 424, 480;
  • Kościół w Polsce, II;
  • Manteuffel G., Inflanty polskie, P. 1897 s. 111–12, 129–30, 140/1, 144, 154, 156;
  • Przyboś A., Konfederacja gołąbska, Tarnopol 1936;
  • Senning J., Die Poplawskische Kommision in Pilten 1685—1686. Ein Beitrag zur Geschichte d. Herzogtums Kurlands, Jena 1931;
  • Seraphim E., Geschichte Liv- Est- u. Kurlands, Reval 1896 II;
  • Controversiae nobilitatis Piltensis… inter Nic. Popławski… ratione vindicationis… episcopatus Curoniensis (1685); Damirski C., Thaumaturgus Russiae Beatus Servus Dei Ioannes de Duckla, Lw. 1672;
  • Diariusz kołowania i konfederacji pod Gołębiem i Lublinem w 1672 wraz z aktem konfederacji, Oprac. A. Przyboś i K. Przyboś, Wr. 1972;
  • Orationes procerum et ad proceres Europae, Ed. J. Christians Lünig, Lipsiae 1713 III 141–58;
  • Pisma do wieku Sobieskiego;
  • Receptiones seu instalationes ad episcopatum, prelaturas… Ecclesiae… Posnaniensis, Wyd. R. Weiman, «Roczn. Pozn. Tow. Przyj. Nauk» T. 35: 1909;
  • Sarnecki K., Pamiętniki z czasów Jana Sobieskiego, Wr. 1958;
  • Vol. leg., V 697–8, 719–20, 840, 845, 846, 983;
  • Kazania P-ego w: AGAD: Arch. Potockich, 33;
  • B. Czart.: rkp. nr 171 s. 1–92, nr 179 s. 227—228, nr 368 k. 164—165, nr 423 s. 1;
  • B. Jag.: rkp. 3567;
  • B. PAN w Kr.: rkp. 1070 k. 588, 690

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.