Миколас Янушкявічус

Миколас Янушкявічус (3 лютого 1886[1], с. Юрздіка Віжунська волость, Вількомирський повіт, Ковенська губернія, Російська імперія [2] — 4 грудня 1942, Каунас, Литва) — литовський громадський діяч, депутат Державної думи IV скликання від Ковенської губернії, перекладач і публіцист[3].

Миколас Янушкявічус
 
Народження: 3 лютого 1886(1886-02-03)
Вількомирський повіт, Ковенська губернія, Російська імперія
Смерть: 4 грудня 1942(1942-12-04) (56 років)
Каунас, Литва
Партія: Lithuanian Democratic Partyd
Фракція трудовиків в IV-й Державній думі. 1916. Стоять: князь Варлаам Ґеловані , Олексій Суханов , Михайло Рисєв , Франц Кейніс , Аристарх Рислєв . Сидять: Миколас Янушкевич, Дмитро Старличанов , Василь Вершинін , Олександр Керенський , Володимир Дзюбинський.

Життєпис

Литовець, католик, родом із села Юрздіка Віжунської волості Вількомирського повіту Ковенської губернії.

У 1904 — випускник Санкт-Петербурзької Введенської гімназії.

Литовські джерела стверджують, що Миколас якийсь час вивчав право в Санкт-Петербурзькому університеті [4], однак пов'язані з обранням в Думу джерела повідомляють, що після закінчення гімназії Янушкявічус "оселився у себе на батьківщині, присвятивши себе сільському господарству" [5]. Мав наділ площею 3 десятини, на якому, як повідомлялося, займався землеробством[6]. Згідно з литовськими джерелами був членом Литовської демократичної партії, за офіційними даними під час виборів до Державної Думи залишався безпартійним[7]. У 1912 був неодружений.

25 жовтня 1912 обраний до Державної думи IV скликання від загального складу виборців Ковенських губернських виборчих зборів.

Член IX відділу[8]. Увійшов до Трудової групи. Під час відсутності відомих "трудовиків" О. Керенського і В. Вершиніна заміняв їх в Раді старійшин Думи. Виступаючи на зборах фракції, піднімав питання про становище в Литві[4]. Був членом думської комісії з питань місцевого самоврядування, комісії з полювання, комісії з робочого питання, комісії з народної освіти, комісії із заміни сервітутів, комісії з військових і морських справ і комісії із законодавчих пропозицій.

12 червня 1913 під час обговорення законопроєкту про міське самоврядування в Царстві Польському виступив з промовою проти польського домінування і спроб асиміляції литовців[9].

Виступаючи 19 грудня 1916, заявив, «що вбивство Распутіна є першим сигналом до революції».

Активний учасник Лютневої революції в Петрограді.

27 лютого 1917 брав участь в приватній нараді членів IV Державної думи в Таврійському палаці, в його напівциркульній залі, разом з Серафимом Мансирєвим підтримав пропозицію Володимира Дзюбинського оголосити Державну думу Установчими зборами[10]. Виступаючи там, наголосив на необхідності для Думи «бути солідарною з революційним народом і військом». У березні 1917 обраний членом Бюро Ради представників національностей Державної Думи.

Разом з Мартінасом Ічасом і Вацловасом Біелскісом відвідав голову Тимчасового уряду Георгія Львова, який просив їх назвати литовських представників на посади губернаторів трьох литовських губерній (Віленської, Ковенської і Сувальської)[11].

6 — 10 березня 1917 відправлений у якості Комісара Тимчасового комітету Державної думи (ТКДД) і Тимчасового уряду відряджений на Північний фронт. Начальник штабу 1-ї армії Йосип Довбор-Мусницький залишився вкрай незадоволений виступом Янушкявічуса перед військами.

Довбор-Мусницький повідомляв, що Янушкявічус стверджував, що «тепер ні багатих, ні бідних, і недостатньо підкреслював необхідність самої суворої дисципліни і покори і цим розбурхав солдатів».

8 квітня 1917 ТКДД направив Янушкявічуса для заспокоєння кавалерійських частин у Смоленську, які займалися затриманням дезертирів. Входив до Військової комісії.

З червня по жовтень 1917 за рішенням Бюро ВЦВК введений до його складу як представник партії Соціалістів-народників Литви.

12 — 15 серпня 1917 брав участь в роботі Державної наради в Москві.

14 — 22 вересня 1917 взяв участь у Всеросійській Демократичній Нараді в Петрограді, спільно з Петрасом Балісом обраний до його президії як представник литовців[12]. У жовтні 1917 обраний членом Передпарламенту (Тимчасової ради Російської республіки).

Був одним з ідеологів і організаторів Литовської революційної соціалістичної народної партії.

У 1916 — 1918 в Петрограді редагував і співпрацював з лівою народною газетою «Naujoji Lietuva» ("Нова Литва") [4].

14 — 16 березня 1918 — делегат Четвертого Надзвичайного з'їзду Рад робітничих, солдатських, селянських і козацьких депутатів в Москві. Став членом ВЦВК, причому значився в ньому як лівий есер[13].

Повернувшись до Литви, працював у «Фонді преси», в редакції газети «Lietuvos žinios»; в цей час Янушкявічусу були притаманні антикомуністичні погляди[4].

Миколас Янушкявічус займався перекладами і переклав багато літературних творів литовською мовою[4].

Твори

Адреса

Література

Архіви

Российский государственный исторический архив. Фонд 1278. Опись 5. Дело 1348; Опись 9. Дело 934; Дело 1348. Лист 47; Опись 10. Дело 6, 7, 28.

Примітки
  1. В источнике дата 29 ноября, но все литовские источники, указывают 3 февраля (22 января) 1886
  2. Одни литовские источники (Mykolas Januškevičius. Visuotinė lietuvių enciklopedija, T. VIII (Imhof-Junusas). – Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2005. 531 psl) указывают иное место рождения — Емелинава Утенского уезда, другие подтверждают приведённые в российских источниках сведения
  3. Žurnalistikos enciklopedija. – Vilnius: Pradai, 1997. – 183 psl.
  4. Mykolas Januškevičius. Visuotinė lietuvių enciklopedija, T. VIII (Imhof-Junusas). – Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2005. 531 psl.
  5. 4-й созыв Государственной думы: Художественный фототипический альбом с портретами и биографиями. СПб., 1913. Табл. 15.
  6. Следует учитывать, что сведения о принадлежности к крестьянству и жизни крестьянским трудом могут быть преувеличены или искажены, так как Янушкевич избирался по крестьянской курии и это необходимые условия участия в выборах.
  7. Николаев А. Б. Янушкевич Николай Осипович. // Государственная дума Российской империи: 1906-1917. Б. Ю. Иванов, А. А. Комзолова, И. С. Ряховская. Москва. РОССПЭН. 2008. С. 724—725.
  8. Янушкевич. Генеалогическая база знаний: персоны, фамилии, хроника
  9. Ф. Гайда. «Нам предлагают вести наступательную политику — польскую, украинскую, еврейскую, а вдруг польская столкнется с еврейской?!»: Кадеты и национальный вопрос в западных губерниях Российской империи (1907–1914) // Русский Сборник: Исследования по истории России. т. 21. М.: Модест Колеров. с. 265.
  10. Знаменский О. Н. Всероссийское учредительное собрание. История созыва и крушения
  11. A Pragmatic Alliance: Jewish-Lithuanian Political Cooperation at the Beginning of the 20th Century. CEU Press 2011.
  12. Всероссийское Демократическое Совещание // Политический словарь
  13. Главная » Энциклопедии » Политические деятели России 1917 » Четвёртый Чрезвычайный съезд Советов рабочих, солдатских, крестьянских и казачьих депутатов
  14. Алфавитный указатель жителей C. Петербурга, Гатчины, Красного Села, Кронштадта, Ораниенбаума, Павловска, Петергофа и Царского Села; Список улиц, домов и их владельцев на 1913 год. с. 746
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.