Миколаївський національний академічний український театр драми і музичної комедії

Біографія Миколаївського академічного українського театру драми та музичної комедії розпочалася 1 листопада 1927 року зі створення при Миколаївській окружній політосвіті Театру юного глядача. Прем'єрний спектакль Театру юного глядача «Подвиги Геркулеса» пройшов 26 січня 1928 року на сцені клубу піонерів. П'єсу переробив і поставив В. Г. Кредін.

Хрещеними батьками театру, кураторами та педагогами стали народні артисти Радянського Союзу: легенда московського малого театру Олександра Яблочкіна, видатний актор МХАТу Микола Плотников, учениця та сподвижниця видатного українського театрального діяча Леся Курбаса Софія Мануйлович, брати Роберт та Рафаїл Адельгейми.

У серпні 1959 року було об'єднано трупи Миколаївського державного театру юного глядача та Миколаївського пересувного українського театру ім. Т. Г. Шевченка в один колектив  — Миколаївський обласний український музично-драматичний театр. Восени 1925 року в будівлі клубу юних піонерів з'явився драмгурток «Красный галстук». Його керівником, режисером, завідувачем музичною частиною став В. Г. Кредін. При драмгуртку було організовано два музичні дитячі колективи  — шумовий оркестр і хор.

У 1980 році театру присвоїли новий статус  — Миколаївський український театр драми та музичної комедії. Під керівництвом головного режисера театру, заслуженого діяча мистецтв України Олега Ігнатьєва миколаївці послідовно опановують великі за обсягом форми. Уже перші вистави («Два клени» Є. Шварца, «Містерія — буф» В. Маяковського, «Сволота» Я. Гловацького) поставлені ним, стали переможцями республіканських та всесоюзних конкурсів. Як майстер режисури музичних вистав Олег Ігнатьєв потішив меломанів класичними оперетами: «Містер Ікс» та «Моя чарівна леді». Величезний успіх у глядачів і прихильне ставлення критики мали його постановки в інших жанрах: гостра соціальна актуальна драма «Нелегалка» сучасного автора А. Крима, літературно-музична фантазія «Франческа де Ріміні», філософська вистава-роздум «Чудова потвора» («Езоп») Г. Фігейреду, що стала лауреатом Міжнародного фестивалю «Боспорські агони».

Очоливши у 1988 році театр, заслужений діяч мистецтв та заслужений працівник культури України, а водночас архітектор, будівельник та натхненник грандіозної перебудови театру, Микола Берсон[1] докладає максимум зусиль для того, щоб Миколаївський український театр драми та музичної комедії став найкращим в Україні. Тож цілком закономірно, що у повністю реконструйованому театрі форма і зміст гармонійно поєднуються. І інтер'єр, і постановки театру свідчать про справжню любов до глядачів, турботу про моральне й духовне збагачення громадян. У Миколаївському театрі народився й ось уже понад 15 років успішно працює театр-супутник «Академія пані Куліси». Саме в театрі драми та музичної комедії широко заявив про себе оригінальний жанр театралізованої дії — свята, а саме: «День незалежності України», «День матері», «День людини похилого віку», «Різдвяний подарунок дітям» тощо. Театр успішно впроваджує святкування суто національних свят День святого Миколая, Василя, Маланки, Різдвяні щедрування тощо.) Нині колектив театру успішно опановує жанр опери. Належне місце в репертуарі посіли опери «Запорожець за Дунаєм» П.Гулака-Артемовського та «Катерина» М.Аркаса. У театрі стало доброю традицією запрошувати для постановки вистав провідних режисерів із найкращих театрів України. З 1999 року Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії щорічно бере участь в Міжнародному театральному фестивалі «Мельпомена Таврії».[2]

Зірковий час для театру настав у вересні 2001 року, коли йому було присвоєно статус академічного. У 2005 році театр відкрив малу сцену. Від початку вона демонструвала великі творчі досягнення. Завдяки виставам, поставленим на малій сцені,  — «GSP», «Орхідея, Амариліс і Троянда», «Виконавець бажань», «Бабье лето» — збільшилася кількість прихильників улюбленого театру. Одним з напрямків Малої сцени є просвітницька діяльність (створено низку літературних композицій до ювілеїв видатних постатей країни та області). Головним аспектом роботи театру є популяризація національної історії та культури («Бандура — душа співає», «Вечорниці», Шевченківські дні).

Беззаперечно, одним з основних показників роботи театру є відвідуваність вистав. Практично всі квитки на вистави Миколаївського академічного українського театру розкуповуються заздалегідь Кожного сезону тут відбувається 8-9 прем'єр Лише за останні десять років театр показав 3200 вистав, які подивилися понад 1,5 мільйона глядачів. Заповнюваність глядацької зали становить 97 %. За більш ніж 90 років театр побував з гастролями у 100 містах України та колишнього Радянського Союзу.[3]

	В свой праздник мы делаем подарок зрителям, ведь не стоит забывать, что именно зритель  — это наш Бог и кумир
— Берсон Микола Семенович

В листопаді 2017 року театр відзначив своє 90-річчя грандіозним бенефісом під назвою «90 перлин на оксамиті рампи»[4][5]. Кожного сезону театр здійснює 10-12 прем'єр[6].

З 2018 року театр намагається отримати статус національного. Голова ОДА та обласна рада направили відповідного листа до Міністерства культури. У січні 2019 року з'явилось повідомлення про практично 100 % готовність підписання відповідного документу, але потім все затихло. У 2020 році після візиту до Миколаєва президента України, мер міста Олександр Сєнкевич оголосив про поновлення цього процесу.[7]31 травня 2021 року Миколаївському академічному українському театру драми та музичної комедії присвоєно статус національного Указом президента України.