Микола Радзивілл (Старий)

Мико́ла Радзиві́лл «Стари́й», Микола Радзивіллович (пол. Mikołaj Radziwiłłowicz Stary, лит. Mikalojumi Radvila Senuoju ; бл. 1440 — 16 липня 1509) — державний діяч Великого князівства Литовського, великий канцлер литовський і віленський воєвода з 1492 року, троцький каштелян з 1488 року, намісник новгорудський і белзький з 1488 року, намісник Смоленський.

Микола Радзивілл «Старий»
Микола Радзивілл «Старий»
Псевдо Микола Радзивіллович
Народився близько 1440
Помер 16 липня 1509(1509-07-16)
Поховання Вільнюс
Країна  Велике князівство Литовське
Діяльність політик
Титул канцлер, воєвода віленський
Посада Каштелян троцький, воєвода віленський, воєвода новогрудськийd, смоленський воєвода, великий канцлер литовський і Староста Бельськийd
Рід Радзивілли
Батько Радзивілл Остікович
Родичі батько Радзивілл Остикович
У шлюбі з Софія Монивид
Софія Заславська
Софія (Феодора) Рогатинська-Кобринська-Пац
Діти Альберт, Юрій, Ян, Микола, Ганна
Герб

Біографія

Син Радзивілла Остиковича, у зв'язку з чим також відомий як Микола Радзивіллович.

До 2 грудня 1481 був намісником Смоленська. Восени 1483 отримав у командування 10 тисяч воїнів для оборони смоленських земель. 31 травня 1488 вперше згадується як каштелян трокський і намісник новгородський. У 1491 став канцлером великим литовським і воєводою віленським; вступив на посаду як наступник Олехни Судимонтовича.[1]

Виконуючи заповіт великого князя Казимира, у 1492 р. забезпечив перехід Великолитовського трону до Олександра Ягеллончика. Виступав за шлюб Олександра з Оленою Іванівною, дочкою великого князя московського Івана III. Був одним з ініціаторів підписання в 1499 нового акту унії між ВКЛ і Польщею. Керував ВКЛ за відсутності в державі великого князя. Згідно із заповітом Олександра сприяв передачі в 1506 Великолитовського трону Сигізмунду I. Створив велику латифундію, яка заклала фундамент могутності роду Радзивіллів.

Був похований в костелі бернардинів Вільнюса.[2]

Сім'я

Його першою дружиною була дочка Івана Монивидовича Софія Анна, з якою мав чотирьох синів: Альберта, Юрія, Івана (Яна), Миколу і доньку Ганну, яка у 1496 році стала дружиною князя мазовецького Конрада III Рудого.[3]

Другою дружиною була теж Софія Іванівна, донька князя І. Ю. Заславського.

Третьою — Софія (Феодора) Рогатинська[4], дочка руського боярина Богдана Рогатинського.

Портрети
  • Невідомий художник, кін.XVII-поч.XVIII ст.
  • Невідомий художник, XVII ст.

Примітки
  1. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, tom I: Województwo wileńskie. XIV—XVIII wiek, DiG, 2004.
  2. Pietkiewicz K. Radziwiłł (Radziwiłłowicz) Mikołaj h. Trąby (zm. 1509)… — S. 316.
  3.  — S. 363. (пол.)
  4. [ http://genealogia.grocholski.pl/ Архівовано 3 січня 2015 у Wayback Machine. ] (пол.)

Джерела

Посилання
Попередник
Олехно Судимонтович		 Воєвода віленський
1492—1509		 Наступник
Микола ІІ Радзивілл «amor Poloniae»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.