Микола Шугай

Микола Шугай народився 1898 року в Нижній Колочаві в сім'ї Петра та Гафії Сюгаїв. В 1917 році був призваний в угорську армію. Але на фронт так і не потрапив; втік і до кінця Першої Світової війни переховувався в околицях Колочави. Послідовно був переслідуваний угорською, румунською, а після входження Закарпаття в 1919 році до складу Чехословаччини, чеською поліцією.

Певний час Микола Шугай вів спокійний спосіб життя, оженився з місцевою колочавською дівчиною Ержікою Драч — саме через неї втік з армії, але через деякий час знову повертається до розбійницького життя. Справа в тім, що 1920-го Шугая схопили за дрібний злочин чеські жандарми[3]. Миколі вдалося втекти і він створив групу однодумців, які на чолі з ним грабували заможних людей, насамперед купців.

Одного разу Микола захворів на черевний тиф та наказав побратимам привести з Міжгір'я лікаря. Тому вибору не дали: або він лікуватиме Шугая і отримає за це плату, або ж буде вбитий, а його будинок — спалять.

В 1921 році за захоплення Миколи Шугая була обіцяна винагорода в три тисячі крон. 16 серпня 1921 Шугай (і його брат Юрій) був вбитий топірцем у лісі трьома своїми колишніми товаришами, які прийшли нібито у гості.

У грудні 1921 Ержіка Драч народила доньку Анну, в заміжжі Штаєр. Ержіка через якийсь час вийшла заміж за сусіда Дербака. Померла в 1988 році і похована на цвинтарі в Колочаві.

Брат Миколи Шугая Іван та племінник Василь 1946 року вступили до УПА, воювали проти радянських окупантів і загинули у цій боротьбі: Івана застрелили емгебісти, а Василь підірвав себе гранатою, аби не здаватись ворогам. Також у 1957 році було страчено Михайла Штаєра, якого радянська влада назвала родичем Шугая та стратила як «українського буржуазного націоналіста».

• ХТО вбив останнього українського Робіна Гуда?
• Шугай із Колочави