Митуса
Митуса — придворний співець перемиського єпископа (1240). Митуса — певно, зменшувальна форма від імені Дмитро[1].
Співець Митуса у літописній та науковій літературі
Згадується у Галицько-Волинському літописі як «славетний співець», «який колись із гордості не схотів служити князю Данилові». Як зазначав Михайло Максимович, «Митуса був знаменитий у свій час церковний співець, що належав до півчих перемиського владики, але не побажав вступити до півчих князя Данила Романовича». Натомість історик Д.Іловайський (1832—1920) вважав Митусу придворним поетом з числа князівських дружинників.
Співець Митуса у художній літературі
Микола Костомаров присвятив Митусі баладу «Співець Митуса»[2], а Іван Франко — поему «Бунт Митуси»[3].
Джерела та література
- М. Ф. Котляр. Митуса // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 685. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Література
- Історія України в особах: IX—XVIII ст. — К.: Видавництво «Україна», 1993, 396 с.
- Галицько-Волинський Літопис. Переклад Л.Махновця
Посилання
- Митуса Дмитро // Українська музична енциклопедія. Т. 3: [Л – М] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — С. 395.
- Митуса // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 988. — 1000 екз.
- КАЛИНОВА КРОВ НАШИХ ПІСЕНЬ…
- Співець Митуса
Примітки
- СПІВЕЦЬ МИТУСА - Видатні історичні постаті України - UkrHistory.com.ua. ukrhistory.com.ua. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 27 березня 2016.
- Костомаров Микола. Співець Митуса
- Микола Крупач. «Бунт Митуси» І.Франка (До проблеми генеалогії художнього тексту) | www.neparsja.com. www.neparsja.com. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 27 березня 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.