Михайлов В'ячеслав Олександрович

В'ячеслав Олександрович Михайлов (13 квітня 1938(19380413), місто Дубовка, тепер Волгоградської області, Росія) радянський діяч, партійний історик, секретар Ворошиловградського обкому КПУ, міністр Російської Федерації у справах національностей та федеративних відносин. Доктор історичних наук, професор

Михайлов В'ячеслав Олександрович
Народився 13 квітня 1938(1938-04-13) (83 роки)
Дубовка, Сталінградська область, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Національність росіянин
Діяльність науковець
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Науковий ступінь доктор історичних наук
Знання мов російська
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

У 1961 закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка за спеціальністю «історик».

У 1961—1963 працював вчителем історії, завідувачем навчальної частини Максимовської середньої школи Цілиноградської області Казахської РСР. Член КПРС.

У 1963—1964 роках — завідувач навчальної частини Грозьовської восьмирічної школи Львівської області. У 1964—1966 роках — заступником директора Стрілківської середньої школи-інтернату Львівської області.

У 1966—1969 роках навчався в аспірантурі на кафедрі історії КПРС Львівського державного університету імені Івана Франка. У 1970 році захистив кандидатську дисертацію в Львівському університеті на тему: «Діяльність партійних організацій західних областей України із інтернаціонального виховання населення».

У 1969—1972 роках — заступник секретаря партійного комітету Львівського державного університету імені Івана Франка. У 1972 році працював старшим викладачем кафедри історії КПРС Львівського державного університету імені Івана Франка.

У 1972—1978 роках — завідувач відділу пропаганди і агітації Львівського обласного комітету КПУ.

У 1978—1984 роках — інструктор відділу пропаганди ЦК КПРС у Москві.

У 1983 році без відриву від роботи в ЦК КПРС захистив дисертацію в Академії суспільних наук при ЦК КПРС за спеціальністю ВАК 07.00.01 «Історія КПРС» на тему: «Діяльність КПРС із формування і поглиблення інтернаціоналістської свідомості трудящих західних областей України (1939—1981 рр.)».

У 1984 — 19 грудня 1987 року — секретар Ворошиловградського обласного комітету КПУ з питань ідеології.

У 1987 році призначений завідувачем сектора теорії нації та національних відносин Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС у Москві.

У 1987—1991 роках — завідувач відділу організаційно-партійної роботи, заступник завідувача державно-правового відділу, 1-й заступник завідувача відділу національних відносин, завідувач відділу національних відносин, завідувач відділу національної політики ЦК КПРС.

У 1991—1992 роках — науковий консультант журналу «Я і світ» об'єднання «Символ» в Москві.

У 1992 році — заступник голови Виконавчого комітету Руху демократичних реформ, керівник Центру з міжнаціональних проблем і захисту прав людини.

У 1992—1993 роках — професор кафедри політології Московського державного інституту міжнародних відносин МЗС Російської Федерації.

Представляв інтереси КПРС під час слухання справи в Конституційному суді. У лютому 1993 року брав участь в роботі II з'їзду Комуністичної партії РРФСР, на якому вона була відновлена ​​під назвою Комуністична партія Російської Федерації (КПРФ).

У 1993—1994 роках — заступник голови Державного комітету Російської Федерації у справах федерації і національностей.

У лютому 1994 — січні 1995 року — заступник міністра Російської Федерації у справах національностей та регіональної політики. У листопаді — грудні 1994 року очолював Робочу комісію Уряду РФ з проведення переговорів з проблем врегулювання обстановки в Чеченській Республіці.

З 11 грудня 1994 року — заступник голови Урядової комісії у справах співвітчизників за кордоном.

11 січня — 5 липня 1995 року — 1-й заступник міністра Російської Федерації у справах національностей та регіональної політики. З 13 січня 1995 року — координатор діяльності робочих груп при Громадській раді при голові Уряду РФ з питань врегулювання ситуаціі в Чеченській Республіці. З 7 березня 1995 року — член Міжвідомчої ради з координації діяльності російських центрів науки і культури за кордоном.

5 липня 1995 — червень 1998 року — міністр Російської Федерації у справах національностей та федеративних відносин. З червня 1998 року по травень 1999 року — 1-й заступник секретаря Ради безпеки Російської Федерації. 25 травня 1999 — 6 січня 2000 року — міністр Російської Федерації у справах національностей та федеративних відносин.

З 1998 року — завідувач кафедри національних, федеративних і міжнародних відносин Російської академії державної служби.

Нагороди

Примітки

    Джерела

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.