Михайло Євнутович
Михайло Євнутович (*д/н — 12 серпня 1399) — політичний та військовий діяч Великого князівства Литовського, 2-й князь Заславський.
| Михайло Євнутович | |
|---|---|
| Народився |
невідомо
Заславль |
| Помер |
12 серпня 1399 узбережжя Ворскли ·загибель у битві |
| Підданство | Велике князівство Литовське |
| Національність | литвин |
| Титул | князь |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Заславські |
| Батько | Євнут Гедимінович |
| У шлюбі з | дружина з Ольговичів |
| Діти | 3 сини |
Життєпис
Походив з династії Гедиміновичів. Син Євнута, 1-го князя заславського, колишнього великого князя Литовського. Близько 1366 року після смерті батька як молодший син успадкував родинний уділ Заславль в Мінському воєводстві. 1362 року брав участь у битві на Синіх водах, де разом з Патрикієм Наримунтович керував 6-тисячним загоном кіннотників, дії якого в значній мірі сприяли перемозі над татарами.
У громадянській війні 1381—1384 років Михайло Євнутович брав участь переважно на боці князя Ягайло, що дозволило його зберегти володінні та вплив в Мінському намісництві. 1386 року разом з Скиргайлом, Вітовтом, Федором Любартовичем супроводжував великого князя Ягайло до Кракова для укладання шлюбу з королевою Польщі Ядвігою. після весілля мав залишатися в Кракові разом з іншими литовськими князями в якості почесного заручника. Щоб повернутися до Литви вимушений був просити на це дозволу королеви та польського сейму.
Близько 1387 року повернувся до Заславля. Зберігав дружні стосунки з Ягайлом. Висловлюється думка, що міг був призначений Чернігівським або Новгород-Сіверським намісником, проте це достеменно не підтверджено. Багато зробив для розбудови та фактично відновлення Заславського князівства на Мінщини. Тому часто саме Михайло вважають першим Заславським князем. Втім у громадянській війні 1389—1392 років перейшов на бік Вітовта.
У 1390-х роках був прихильником великого князя Литовського, допомагаючи тому боротися проти бунтівних удільних князів та Тевтонського ордену. 1398 році був одним з підписантів литовсько-орденської угоди. У 1399 році на чолі потужного загону брав участь у битві на Ворсклі, де військо Вітовта зазнало нищівної поразки, а Михайло Євнутович загинув.
Джерела
- Daniłowicz I. Skarbiec diplomatów... – Wilno, 1860. – Т. I. – S. 315, № 695
- Грушевський М. С. Г91 Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. — К.: Наук. думка, 1991. — С. 132, 456
- Войтович Л. В. 4.6. Гедиміновичі. Євнутовичі. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1.
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. Т. 1. Мн. 2005.