Мичко Іван Іванович

Мичко Іван Іванович (20 червня 1925 — грудень 1943) — учасник Радянсько-німецької війни, стрілець 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії червоноармієць[1].

Іван Іванович Мичко
Народження 20 червня 1925(1925-06-20)
село Георгієвка Купинського району Новосибірської області, РФ.
Смерть 1943(1943)
біля м. Коростень, Житомирська область
Країна  СРСР
Рід військ піхота
Роки служби 1943–1944
Звання гвардії червоноармієць
Командування стрілець 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Нагороди

Біографія

Народився 20 січня 1925 року в селі Георгієвка Купинського району Новосибірської області, РФ[2] (за іншими даними — в селі Вишневка[3]). В 1940 році закінчив Новосільську семирічну школу. По закінченні школи працював у колгоспі «Путь Ленина».

В армію був призваний у 1943 році і направлений в Кемеровське піхотне училище[4] (за іншими даними вчився в полковій школі у м. Кемерово[5]). У серпні 1943 року курсантів без присвоєння офіцерського звання передали до Діючої армії. З 4 вересня 1943 року стрілець 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії.

Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро та утриманні плацдарму на північ від Києва у вересні 1943 року. 23 вересня 1943 року у складі взводу молодшого лейтенанта Г. Г. Яржина форсував Дніпро в районі села Ясногородка Вишгородського району Київської області. Брав участь у захопленні пароплава «Миколаїв» і баржі з військово-інженерним вантажем. У бою за село Ясногородка знищив до 18 фашистів[6]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм червоноармійцю Мичку Івану Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[7].

Брав участь у звільненні правобережної України. Загинув у грудні 1943 року в бою за місто Коростень. Похований на полі бою.

Нагороди

Пам'ять
  • В Новосибірську ім'я Героя увічнено на Алеї Героїв у Монумента Слави.
  • В селі Вишневка Купинського району Новосибірської області встановлено бюст Героя.

Примітки
  1. Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
  2. Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2(рос.)
  3. http://www.edu54.ru/sites/default/files/upload/2011/08/lietopis_po_istorii_kupino.doc Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine. Летопись родного края (рос.)
  4. Кемеровское высшее военное командное училище связи — Открытое Кемерово(рос.)
  5. http://www.edu54.ru/sites/default/files/upload/2011/08/lietopis_po_istorii_kupino.doc Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine. Летопись родного края (рос.)
  6. ЦАМО — Фонд 33. — Оп.793756, д.32, запись 150021841, стр. 561
  7. ЦАМО — Фонд 33 опись 682525 ед. хран 48 запись 12057300(рос.)

Посилання

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.