Мишак європейський

Мишак європейський, або "миша лісова" (Sylvaemus sylvaticus) — невелика тварина з родини Мишеві надряду Гризуни. Вид належить до групи Sylvaemus sylvaticus sensu stricto, відомої також як "лісові миші". Етимологя: лат. sylva — «ліс», лат. -ticus — суфікс, що означає належність, як правило стосовно середовища проживання[1].

?
Мишак європейський

Мишак європейський
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Родина: Мишеві (Muridae)
Рід: Мишак (Sylvaemus)
Вид: Мишак європейський
Біноміальна назва
Sylvaemus sylvaticus
(Linnaeus, 1758)

Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Apodemus sylvaticus
МСОП: 1904
Fossilworks: 233639

Опис тварини

Забарвлення коричневе з білою нижньою стороною, роздільна смуга розмита, що відрізняє цей вид від дуже близької миші жовтогорлої. На шиї маленька, темно-жовта пляма. Вага тварини становить 20–30 г, а довжина тіла приблизно 8–10 см, хвіст приблизно такої ж довжини.

від близького виду, мишака уральського (Sylvaemus uralensis), відрізняється більшими розмірами тіла та черепа і наявністю (як правило) вохристої грудної плями[2]:

  • у європейського мишака вухо відносно довге, звичайно 15-16 (в уралки в нормі 12-14, до 15 мм);
  • у європейського мишака лапка (степня задньої кінцівки) відносно довга, 21-23 мм (в уралки 19-21 мм);
  • у європейського мишака на грудях є невелика горлова пляма, інколи 5×5 мм, частіше довга, 5х15 до 8×30 мм (в уральського звичайно плями немає).

Проживання

Незважаючи на поширену назву "мишак лісовий", ця "миша" мешкає не лише у лісі, але і в парках та садах, в заплавах та на городах. Через прихований спосіб життя та лякливість мишак рідко потрапляє на очі людям.

Живлення

В дикій природі мишак живиться насінням, особливо дуба, бука та платана.

Поведінка

В науковій літературі описується як не дуже соціальна тварина. Однак в неволі вони через деякий час показують себе як дуже контактні з вираженою соціальною поведінкою. Наприклад, взаємний догляд за шерсткою. Зустрічаються також індивідуальні симпатії та антипатії. Дитинчата в перші 3 тижні не кидають гнізда, в якому народились, однак при першій вилазці, вони стають майже самостійні. В неволі мишак майже не демонструє агресії проти людини. Навіть загнані в куток тварини при дотику не намагаються вкусити, а падають нерухомо. Однак як тільки відкривається можливість для втечі, вони використовують її за допомогою довгих стрибків.

Посилання

Література
  • Русские названия по книге Полная иллюстрированная энциклопедия. «Млекопитающие». Кн. 2, с. 449
  • Энциклопедия природы России. — М.: ABF. В. Л. Динец, Е. В. Ротшильд. 1998

Галерея
  • Верхні передні зуби з гладкою внутрішньою поверхнею, яка відрізняє лісового мишака від хатньої миші
  • ілюстрація з "British Mammals", A. Thorburn, 1920

Примітки
  1. Tim Williams. A Dictionary of the Roots and Combining Forms of Scientific Words. — Norfolk : Squirrox Press, 2005. — С. 144, 200. — ISBN 1411657934.
  2. Загороднюк І. Польовий визначник дрібних ссавців України. — Київ, 2002. — 60 с. (Праці Теріологічної школи; випуск 5).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.