Ми — наші гори

Ми — наші гори (вірм. Մենք ենք մեր սարերը) — монумент на вершині пагорба біля траси, при в’їзді в столицю Нагірно-Карабаської Республіки — місто Степанакерт з боку Аскерана. В народі називається також «Дід та баба»[1] (вірм. Տատիկ-պապիկ, татік-папік).

Ми — наші гори
вірм. Մենք ենք մեր սարերը
39°50′13″ пн. ш. 46°46′11″ сх. д.
Країна  Нагірно-Карабаська Республіка
Місто Степанакерт
Тип скульптура
Висота 9 м
Матеріал Туф
Автор проєкту Саркіс Багдасарян
Дата заснування 1967 р.
Ми — наші гори
Ми — наші гори (Нагірно-Карабаська Республіка)
Ми — наші гори
Ми — наші гори (Азербайджан)
 Медіафайли у Вікісховищі

Автор монумента — народний художник Вірменської РСР скульптор Саргіс Багдасарян. Пам'ятник побудований в 1967 році, представляє двох літніх людей — чоловіка і дружину — в народному одязі, виготовлений з октемберянського (армавірського) червонуватого туфу. Статуя не має постаменту, за задумом автора, це створює відчуття, що фігури вросли в гори, поріднилися з ними.

За повідомленням газети «Правда», монумент «є першим пам'ятником світу, побудованим на честь довгожителів» [2]. Як відзначає Шаген Мкртчян, посилаючись на публікації 1983 року, Нагірний Карабах називався «епіцентром довгожителів планети», тут проживало найбільша в СРСР кількість людей віком понад 100 років [3][4].

Монумент зображений на гербі Нагірно-Карабаської Республіки.

Примітки
  1. Бегларян Ашот. Путешествие по Арцаху(рос.)
  2. Правда, 1976, 31 декабря (№ 365)(рос.)
  3. Нагорный Карабах, Баку, 1983, с.5(рос.)
  4. Бакинский рабочий, 1983, 10 февраля (№ 34)(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.