Мовчання
Мовчання — дія або стан за значенням дієслова мовчати, тобто утримання від мови, висловлювань, використання голосу. Стан мовчазної людини.
Мовчання — пауза наприкінці віршового рядка або на місці цезури, використовується також у прозі та драматурги. Специфічного значення паузі надав Людвіг Вітгенштайн, завершуючи свій «Логіко-філософський трактат» (1921) «Про що неможливо говорити, про те слід мовчати»[1]
Див. також
- Благе Мовчання
- Мовчання шинки (фільм)
- Мовчання доктора Івенса (фільм)
- Мовчання (фільм, 1963) (швед. Tystnaden) — чорно-білий художній фільм режисера Інгмара Бергмана.
- Мовчання зради (фільм)
- Мовчання Лорни (фільм)
- Мовчання ягнят
Примітки
- Літературознавча енциклопедія
Література
- В. Малахов. Мовчання // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 390. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Посилання
- Мовчазність // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1019-1020. — 1000 екз.
- Мовчанка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1020-1021. — 1000 екз.
- Мовчання // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 63.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.