Мовчан Єгор Хомич

Народився 19 квітня 1898 року в с. Велика Писарівка Богодухівського повіту Харківської губернії. На десятому місяці життя, перехворівши на віспу, утратив зір. 1907–1909 рр. навчався у харківському музичному інтернаті для незрячих (графині Уварової). Після розпуску інтернату Єгор повертається до Великої Писарівки і 1909 року пішов у «науку» до відомого панотця Степана Пасюги. У навчанні Єгор перебував три роки (з перервами на хворобу). 1913 року дістав від Пасюги «одклінщину» (за іншими даними — кинув навчання у Пасюги і продовжив вчитися самостійно[2][3]^:24) і почав самостійно кобзарювати. Багато перейняв у харківських кобзарів — Архипа Никоненка, Павла Гащенка, Петра Древченка. Часто ходив без поводиря.

За часів репресій 1930-х років не поїхав на «зліт народних співаків» (інша назва — «Розстріляний з'їзд кобзарів») і врятувався. Сталось це випадково, — лише тому, що поводир Єгора зник і не супроводжував його.[4]

З кобзою за плечима незрячий кобзар обійшов сотні сіл, ніс у маси улюблені народом пісні та думи. Був учасником першої республіканської наради кобзарів і лірників в Києві (1939 р.), брав активну участь в роботі утвореного тоді державного ансамблю кобзарів. В 1940 р. був учасником всесоюзної наради народних співців.

Під час Німецько-радянської війни Єгор Хомич складав антифашистські пісні, якими викликав ненависть до ворогів.

У повоєнний час Є.X. Мовчан продовжує свою кобзарську діяльність. За високохудожнє виконання пісень не раз одержував подяки і премії. Відзначення 60-річчя та 90-річчя від дня народження Є.X. Мовчана перетворилося на народне свято пісні і музики.

Його співу і грі аплодували сотні учасників Міжнародного конгресу славістів у Москві. Багатий репертуар кобзаря в записах зберігається у фондах Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР.

Мав багатий репертуар. Виконував чотири думи: «Плач невільників», «Удова», «Про Братів Самарських», «Про смерть козака-бандуриста».

Помер 1968 р. у Пущі-Водиці в Будинку ветерана. 1978 року у Великій Писарівці встановлено пам'ятник Мовчану Єгору Хомичу. На місці хати, у якій народився Мовчан Є. Х., встановлено меморіальну плиту.

Бандура Мовчана знаходиться в музеї Театрального мистецтва в Печерській Лаврі.

154. Бандура, на якій грав Є. Мовчан. I чверть ХХ ст. Фабрика П. Когутовського. 12 басів, 35 приструнків; головка грифа видовжена; кілки і шемсток металеві, дерев'яні кілки на грифі декоративного призначення; клен, ялина. Довж. 105. № 2588.

• Жеплинський Б. Мовчан Єгор Хомич // Кобзарі. Бандуристи. Випуск 1. — Львів: Академічний експрес, 1997;
• Рильський М. Т., Лавров Ф. І. Кобзар Єгор Мовчан, 1958;
• Народні співці, 1955;
• УРЕ, т. ІХ, С. 278; Лавров, 1968;
• Бугаєвич І., Ільченко І. Незабутня подорож // НТЕ, 1968, No2;
• Ющенко О. Пам'ятні зустрічі // НТЕ, 1968, No2.
• Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів : Галицька видавнича спілка, 2011. — С. 167

• Б. М. Жеплинський, З. І. Грабар. Мовчан Єгор Хомич // ЕСУ

• Мовчан Єгор Хомич // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 280.
• Мовчан Єгор Хомич // Українська музична енциклопедія. Т. 3: [Л – М] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — С. 434.