Могильовське повстання (1618)

Могильовське повстання 1618 року — повстання городян Могильова проти відвідин міста уніатським архімандритом Йосафатом Кунцевичем, який був активним поборником унії.

Історія

Восени 1618 року Кунцевич захотів відвідати Могильов, проте жителі міста, коли він підійшов зі свитою 9 жовтня стали бити на сполох у вічовий дзвін. Було закрито всі міські ворота, на стінах і валах розставлено озброєних людей. Після цього влада міста разом з натовпами народу з хоругвами в руках вийшли назустріч Кунцевичу, почали проклинати його як віровідступника і навіть погрожували вбити, якщо він не піде від Могильова. Повстання очолював бурмістр Могильова Богдан (Мирон) Соболь, батько друкаря і просвітителя Спиридона Соболя.

Після цього Кунцевич особисто вирушив до Варшави зі скаргою до короля Сигізмунда III, закликаючи розправитися з повсталими. За королівським універсалом від 22 березня 1619 року всіх призвідників повстання в числі 20 осіб було страчено, на місто накладено великий штраф на користь скарбниці, а всі православні церкви і монастирі з їх маєтками і доходами передано в підпорядкування Кунцевичу[1]. При цьому в рішенні спеціально згадано, що справа стосується не утисків віри, а бунту і образи не тільки архімандрита, а й самого короля. Крім того, 20 листопада король заборонив жителям Могильова будувати церкви без дозволу Кунцевича[2].

Див. також

Примітки
  1. Макарий, митрополит. История Русской Церкви. — Т. 5. — Отдел 1. — Гл. 2, III.
  2. Уния в документах: сборник. / Сост. В. А. Теплова, З. А. Зуева. — Мн.: Лучи Софии, 1977. — 520 с. — С. 188—189.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.