Могильовський замок

Могильовський замок — головне фортифікаційне укріплення міста Могильова (Білорусь) у XVI—XIX століттях. Побудований у 1526 році на місці давнього укріплення епохи Русі на високому пагорбі при впадінні річки Дубравенки у Дніпро. Замок отримав назву від гори Могили[1].

План Могильовського замку
Могильовський замок
53°53′38″ пн. ш. 30°19′39″ сх. д.
Тип замок
Країна  Білорусь
Розташування Могильов
Ідентифікатори й посилання
Могильовський замок (Білорусь)
 Могильовський замок у Вікісховищі

Опис та історія

Площа замку понад 1 га. По периметру укріплений земляними оборонними валами (висотою 5 метрів, шириною в основі 16 метрів), на якому, згідно з даними за 1604 рік, стояли 7 веж, з яких 2 — брами з підйомними мостами. На одній з веж був бронзовий дзвін. Із замку вели таємні підземні ходи до річок Дубравенка та Дніпро.

Археологічні дослідження підтвердили повідомлення з Баркулабівського літопису: «Року 1526 великий замок зароблений і прийнято много гори Могили, на якій тепер замок Могильов стоїть». Від назви гори Могили, згаданої в уривку, і походить назва замку, а отже і всього міста. У XVI столітті замок мав дерев'яні арматури зрубної конструкції, цейхгауз для зброї та військової техніки. Вночі замок обороняла варта. У час війни замок обороняли місцеві жителі, а в мурах замку могли переховуватися їхні сім'ї.

Під час козацько-селянського повстання під проводом Северина Наливайка замок був спалений 13 грудня 1595 року, однак після цього був швидко відновлений, про що свідчить інвентар 1604 року. Також, згідно з цим свідченням, замок стояв на 5-метровому земляному валу, а на ньому стояли 7 веж, з'єднаних 3-ярусними дерев'яними стінами. Від міста замок відокремлювався ровом. Над ним був побудований міст, що вів до «Горної брами»[2].

У 1633 році замок згорів, та вже у 1638 був відновлений і служив в'язницею.

Могильовський замок у 1702

Під час польсько-московської війни 1654—1667 років Могильовський замок витримав облогу козаків (1655), проте його вали зазнали руйнувань через підкопи. У 1655—1660 роках замок відновили та реконструювали: з трьох боків добудували бастіони, у внутрішньому дворі звели різні господарські будівлі, які згодом двічі згоріли. На початку XIX століття бастіони були вирівняні[3].

Археологічні дослідження

Археологічні дослідження замку проводили М. О. Ткачов, З. Л. Яцкевич та І. М. Марзалюк. У результаті розкопок Марзалюка у 1992—1996 роках доведено, що на горі Могилі у XII—XIII століттях існувало слов'янське городище.

Література
  • Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.9: Кулібін — Малаіта. — Мн., 1999. — Т. 9. — С. 466-467. — 10 000 прим. — ISBN 985-11-0155-9.
  • Ткачёв М. А. Замки Белоруссии. Минск, 1977

Примітки
  1. Belova, T. V.; Salamakha, Uladzimir.; Белова, Т. В.; Саламаха, Уладзімір. (2009). Goroda, mestechki i zamki Velikogo kni︠a︡zhestva Litovskogo : ėnt︠s︡iklopedii︠a︡. Minsk: "Belaruskai︠a︡ ėntsyklapedyi︠a︡ imi︠a︡ Petrusi︠a︡ Broŭki". ISBN 978-985-11-0432-7. OCLC 318665269.
  2. Замки Беларуси. Могилевский замок - внешний вид и история падения. Беларусь 2.0 (ru-RU). 6 грудня 2020. Процитовано 17 січня 2021.
  3. vklby.com https://vklby.com/index.php/kultura/14-kultura/344-mogilevskij-zamok Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 17 січня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.