Могилівка (річка)
Могилівка, Могилянка (рос. Могиленка[1]) — річка в Україні, в Ємільчинському й Новоград-Волинському районах Житомирської області, права притока річки Случі (басейн Дніпра.
Могилівка | |
---|---|
Витік | на схід від с. Стара Гута |
• координати | 50°41′18″ пн. ш. 27°50′45″ сх. д. |
Гирло | Случ |
• координати | 50°42′09″ пн. ш. 27°35′15″ сх. д. |
Похил, м/км | 1,8 м/км |
Басейн | басейн Прип'яті |
Країни: | Україна |
Регіон | Житомирська область |
Довжина | 21 км |
Площа басейну: | 74,5 км² |
Ідентифікатори і посилання | |
Опис
Довжина 21 км, похил річки — 1,32 м/км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 18,24 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,16. Площа басейну водозбору 74,5 км². Річка формується багатьма безіменними струмками, загатами та частково каналізована.
Розташування
Бере початок на східній околиці села Стара Гута, тече через село в північно-західному напрямку понад селом Вересівка. На південно-західній околиці села Катеринівка міняє свій напрямок і тече на південний захід у межах села Вільшанка. У селі Вербівка (колишнє Могильна) впадає в річку Случ, праву притоку Горині.
Риби Могилівки
Найбільш поширеними видами риб у річці є мінога українська, плітка, щука, окунь, в'юн, лящ та інші.
Джерела
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 80. — (№ 1273).
Посилання
- Mohilówka, Mohylówka, rzka w pow. nowogradwołyńskim, prawy dopływ Słyczy, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 347. (пол.)
- 1.) Mohilnia, wś, pow. nowogradwołyński, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 347. (пол.)