Случ (притока Горині)

Опис

Довжина 451 км, площа басейну 13 900 км². Похил річки 0,4 м/км. Ширина долини до 0,8 км (у верхів'ї) до 5 км (у нижній течії). Ширина річища — до 50 м, найбільша — 110 м. Живлення переважно снігове і дощове. Замерзає в грудні, скресає в березні.

Мінералізація води р. Случ в середньому становить: весняна повінь — 313 мг/дм³; літньо-осіння межень — 321 мг/дм³; зимова межень — 349 мг/дм³.[1]

Судноплавна протягом 290 км.

Частково використовується для водопостачання, у верхів'ї — невеликі ГЕС.

Розташування
Случ поблизу Губкова

Починається на Подільській височині; витікає з невеликого озера поблизу села Червоний Случ Гальчинецької сільради Теофіпольського району Хмельницької області. У пониззі протікає по Поліській низовині.

Спочатку тече на схід, далі поступово повертає на північ, згодом на північний захід, а від міста Сарни — знову на північ. Впадає до Горині на південь від села Велюнь.

Основні притоки: Ікопоть, Осира, Хомора, Смілка, Церем, Корчик, Стави, Серегівка, Язвинка, Михайлівка (ліві);Рудня (Луб'янка), Тня, Тюкелівка, Попівка, Бобер, Полична, Тусталь (праві).

Великі населені пункти на Случі: Красилів, Старокостянтинів, Любар, Миропіль, Першотравенськ, Баранівка, Рогачів, Новоград-Волинський, Березне, Сарни.

Іхтіофауна

Іхтіофауна річки представлена 37 видами круглоротих і риб, найбільша кількість видів трапляється поблизу села Маринин Березнівського району (36 видів). Згідно з Червоною книгою України, охоронний статус в іхтіофауні річки мають ялець звичайний (Leuciscus leuciscus, Linnaeus), карась звичайний (Carassius carassius, Linnaeus) та минь річковий (Lota lota, Linnaeus) у категорії вразливих, а також бистрянка російська (Alburnoides rossicus, Berg, 1924), гольян озерний (Eupallasella percnurus, Pallas, 1814), марена дніпровська (Barbus borysthenicus, Dybowski, 1862), йорж носар (Gymnocephalus acerinus, Gueldenstaedt, 1774), мінога українська (Eudontomyzon mariae, Berg, 1931) у категорії зникаючих. Найчисленнішими видами є щука, плітка, краснопірка, верховка, плоскирка, лящ, в'юн, окунь.

Цікаві факти

Екологічна катастрофа

14 квітня 2016 року в зв’язку з катастрофічною екологічною ситуацією – забруднення невідомою речовиною річок Хомора та Случ, що призвело до масової загибелі живих організмів: риби, раків та інших,- було заборонено використання води з річок, напування худоби, випускання на річки пернатої птиці, вилову риби та раків.[2]Державною екологічною інспекцією Поліського округу проводяться заходи по обстеженню річок Хомора та Случ.

За попередніми оцінками, розміри збитків, завданих державі у результаті загибелі риби та частини інших екоресурсів, оцінюються у 14 мільйонів гривень.

Нагадаємо, мешканці Житомирщини та Хмельниччини вже два роки потерпають від промислових скидів у місцеві річки. За цей час неодноразово було зафіксовано масову гибель риби та раків. Причиною забруднення водойм називають Понінківську картонно-паперову фабрику, що працює у Хмельницькій області та здійснює промислові скиди у водойми.

Мінприроди намагалося через суд позбавити підприємство дозволів на спеціальне водокористування, проте Волинський окружний адміністративний суд відмовив міністерству. Квітень 2019р.

Галерея

Див. також

Примітки
  1. Горєв Л.М., Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Гідрохімія України. К.: Вища школа, 1995. - 307 с. ISBN 5-11-004522-4
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 24 квітня 2016.

Джерела
  • Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
  • Кадастр іхтіофауни Рівненської області/ Гроховська Ю. Р., Воловик Г. П., Кононцев С. В. і ін.; Під ред. Мошинського В. С. і Гроховської Ю. Р. — Рівне: Дока-центр, 2012. — 200 с.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.