Мойсей Антоній Аркадійович

Ще восьмикласником він брав участь в археологічних розкопках у Ревному.

Закінчив історичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у 2003 р.

У 2005 р. захистив кандидатську дисертацію, тема: Румунські дослідники традиційної культури і побуту населення Буковини другої половини XIX-початку XX ст.[2] У 2011 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук зі спеціальності 07.00.05 — «Етнологія» при Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського Національної академії наук України (м. Київ).

Тема докторської дисертації: Календарна обрядовість східнороманського населення Буковини у контексті етнокультурних процесів другої половини XIX — початку XXI ст.[3] Наймолодший доктор наук в Чернівецькому національному університеті[4]. За словами члена спеціалізованих рад по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата історичних наук при Інституті археології НАН України і Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки професора Сергія Пивоварова докторська дисертація Антонія Мойсея є унікальною, бо вчений дослідив і вплив української духовної культури на культуру румунів та молдован, і навпаки[5].

Історія української культури, історія України, традиційна культура населення Буковини, історіографія етнології, взаємовпливи у сфері традиційної культури українського та східнороманського населення Буковини, процеси етнокультурної ідентичності у прикордонних регіонах.

Учасник понад 30 міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових конференцій.

Впродовж 2005–2010 р.р. керував понад 20-тьма науковиими експедиціями в українських та румуномовних селах Чернівецької області України та Сучавського повіту Румунії з метою дослідження народного обрядового календаря.

Автор 155 наукових та навчально-методичних робіт (з них: 4 наукових монографії, 2 брошури, 2 навчальних посібника з грифом МОНУ та БДМУ, 10 методичних рекомендацій та розробок)[6].

• 1. «Сіміон Флоря Маріан — етнограф Буковини.» — Чернівці, 2003. — 160 с.
• 2. «Традиційна культура населення Буковини у наукових працях румунських дослідників другої половини ХІХ — початку ХХ ст.» — Чернівці: Рута, 2005. — 304 с.
• 3. «Магія і мантика у народному календарі східнороманського населення Буковини.» — Чернівці: ТОВ «Друк Арт», 2008. — 320 с.: іл. 16.
• 4. «Аграрні звичаї та обряди у народному календарі східнороманського населення Буковини.» — Чернівці: ТОВ «Друк Арт», 2010. — 304 с.: 36 іл.
• 5. Кожолянко Г. К., Кожолянко О. Г., Мойсей А. А. «Етнологічні експедиції та студентська етнографічна практика: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.» — Чернівці-Вижниця: Черемош, 2010. — 324 с. (Рекомендований Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України).
• 6. Стан збереження етнокультурної спадщини українців Сучавського повіту Румунії (на прикладі зимових карнавальних традицій) — Доповідь на Міжнародній науковій конференції «Українське народознавство на початку ХХІ ст. (теорія, методи та тенденції розвитку)» — Київ, 2008.[7]

• член Буковинського Етнографічного Товариства;
• член Товариства Румунських Славістів (м. Бухарест);
• член Товариства Румунської Етнології (АСЕР);
• член українсько-румунської комісії з історії, археології, етнографії і фольклору Національної академії наук України;
• член Національної спілки краєзнавців України (з 4 червня 2013 р.);
• член редколегії міжнародного журналу «Романославіка» (м. Бухарест);
• член редколегії міжнародного журналу «Кодрул Космінулуй» (Сучава, Румунія);
• координатор видання спецвипуску журналу «Народна творчість та етнографія» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, присвяченого румунській етнології.
• головний редактор міжнародного наукового журналу «Актуальні питання суспільних наук та історії медицини»;[8][9]
• виконавчий редактор Буковинського журналу історії та культурної антропології.[1]

• у 2009 р. виграв Короткотерміновий грант у сфері гуманітарних наук для науковців Росії, України та Білорусі Американської ради наукових співтовариств (м. Нью-Йорк, США);
• співавтор міжнародного проекту «Історико-етнографічна спадщина — складова сталого розвитку туризму на Буковині» виграного ЧНУ у рамках Спільної операційної програми «Румунія — Україна — Молдова 2007–2013», що виборов грант Європейського Союзу із загальним бюджетом в 1.500.000 євро, координатор його реалізації[10];
• виконавець тематичного цільового конкурсу проектів Державного фонду фундаментальних досліджень МОН України «Транскордонні українсько-румунські фундаментальні дослідження» — Ф № 19/1 — 2006 р.; Ф. 19/289 — 2007 р.