Мокроус Федір Якович

Народився у родині селянина-наймита. Батько помер у 1916 році.

Трудову діяльність розпочав на заводі «Перемога Жовтня» у місті Новоросійську Північнокавказького краю: у серпні — жовтні 1932 року — лаборант, у листопаді 1932 — серпні 1934 року — начальник спецвідділу. У 1932 році вступив до комсомолу.

У вересні 1934 — липні 1938 року — навчання в Запорізькому авіаційному технікумі.

У серпні — листопаді 1938 року — помічник моториста, у листопаді 1938 — квітні 1940 року — майстер цеху Запорізького заводу № 29.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У квітні 1940 — вересні 1941 року — інструктор відділу кадрів районного комітету КП(б)У на заводі № 29, секретар партійної організації КП(б)У цеху № 9 Запорізького заводу № 29. Під час німецько-радянської війни був евакуйований разом із заводом до міста Омська.

У вересні 1941 — березні 1943 року — секретар комітету ВКП(б) цеху заводу № 29 у місті Омську. У березні — листопаді 1943 року — секретар з кадрів Молотовського районного комітету ВКП(б) міста Омська.

У листопаді 1943 — лютому 1944 року — завідувач сектору промислових кадрів Запорізького обласного комітету КП(б)У. У лютому 1944 — травні 1945 року — заступник завідувача організаційно-інструкторського відділу Запорізького обласного комітету КП(б)У. У травні 1945 — листопаді 1948 року — завідувач організаційно-інструкторського відділу Запорізького обласного комітету КП(б)У. У листопаді 1948 — вересні 1949 року — завідувач відділу партійних, профспілкових та комсомольських органів Запорізького обласного комітету КП(б)У.

У вересні 1949 — вересні 1952 року — навчання у Вищій партійній школі при ЦК КП(б)У, здобув кваліфікацію партійного працівника.

7 вересня 1952 — 3 лютого 1958 року — 2-й секретар Запорізького обласного комітету КПУ.

3 лютого 1958 — 21 січня 1963 року — голова виконавчого комітету Запорізької обласної ради депутатів трудящих.

15 січня 1963 — 15 грудня 1964 року — 1-й секретар Запорізького сільського обласного комітету КПУ.

16 грудня 1964 — 28 березня 1969 року — голова виконавчого комітету Запорізької обласної ради депутатів трудящих.

З березня 1969 року — на пенсії. У 1969—1974 роках — керуючий тресту «Запоріжшляхбуд».

Дружина Любов Михайлівна (1917 р.н.), син Михайло (1941 р.н.).

• орден Леніна (26.02.1958)
• орден Трудового Червоного Прапора (5.06.1965)
• орден «Знак Пошани» (23.01.1948)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «ХХ років Перемоги у Великій Вітчизняній війні»
• медалі

• (рос.)Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991