Молнія (ракета-носій)
«Молнія»[1] (рос. Молния, укр. Блискавка, індекс ГРАУ — 8К78) — радянська чотириступенева ракета-носій середнього класу сімейства Р-7.
Призначення | виведення апаратів до Місяця, Марсу, Венери, на високоеліптичні орбіти | |||||
---|---|---|---|---|---|---|
Країна | СРСР | |||||
вартість запуску () | 39 млн доларів у цінах 1985 року | |||||
Розміри | ||||||
Висота | 40 м | |||||
Діаметр | 2,99 м | |||||
Маса | 303'500 кг | |||||
Ступенів | 4 | |||||
Вантаж | ||||||
Вантаж на трансмарсіанську траєкторію |
900 кг | |||||
Споріднені ракети | ||||||
Родина | Р-7 | |||||
Історія запусків | ||||||
Статус | недіюча | |||||
Космодроми | Байконур | |||||
Всього запусків | 20 | |||||
Успішних | 8 | |||||
Невдалих | 11 | |||||
Частково невдалих | 1 | |||||
Перший запуск | 10 жовтня 1960 | |||||
Останній запуск | 3 грудня 1965 | |||||
Перший ступінь - Блоки Б, В, Г, Д | ||||||
Довжина | 19 м | |||||
Діаметр | 2,68 м | |||||
Маса порожнього | 3'800 кг | |||||
Повна маса | 43'400 кг | |||||
Двигуни | 4 РД-107 | |||||
Тяга | 995'300 кН | |||||
Тривалість горіння | 119 с | |||||
Паливо | Рідкий кисень/Гас | |||||
Другий ступінь - Блок А | ||||||
Довжина | 28 м | |||||
Діаметр | 2,99 м | |||||
Маса порожнього | 6'800 кг | |||||
Повна маса | 100'500 кг | |||||
Двигуни | 1 РД-108 | |||||
Тяга | 941'000 кН | |||||
Тривалість горіння | 301 с | |||||
Паливо | Рідкий кисень/Гас | |||||
Третій ступінь - Блок І | ||||||
Довжина | 2,84 м | |||||
Діаметр | 2,56 м | |||||
Маса порожнього | 2'000 кг | |||||
Повна маса | 24'300 кг | |||||
Двигуни | 1 РД-0108 | |||||
Тяга | 294'000 кН | |||||
Тривалість горіння | 200 с | |||||
Паливо | Рідкий кисень/Гас | |||||
Четвертий ступінь - Блок Л | ||||||
Довжина | 2,84 м | |||||
Діаметр | 2,56 м | |||||
Маса порожнього | 1'080 кг | |||||
Повна маса | 5'100 кг | |||||
Двигуни | 1 11Д33 | |||||
Тяга | 65,41 кН | |||||
Тривалість горіння | 192 с | |||||
Паливо | Рідкий кисень/Гас |
Історія створення
Спроєктована ОКБ-1 в 1959–1960 роках. Виробник: ГНП РКЦ «ЦСКБ-Прогресс». Розроблялась для запуску міжпланетних апаратів на Венеру та Марс, згодом — для запусків місячних апаратів серій Е-6 і Е-6С («Луна-4»…"Луна-14"), для цього систему управління суттєво модифікували. Стала відомою після запусків супутників зв'язку «Молнія» на високоеліптичні орбіти. Пізніше використовувалася також для запусків супутників системи попередження про ракетний напад (СПРН) «Око» також на синхронні високоеліптичні орбіти.
1965 року після модернізації двигунів першого та другого ступенів нову модифікацію назвали «Молнія-М».
Список запусків
З 10 жовтня 1960 року по 3 грудня 1965 року з космодрому Байконур відбулось 20 запусків ракети-носія Молнія.
№ | Дата | Апарат | Примітки |
---|---|---|---|
1 | 10 жовтня 1960 | Марс 1960А (1М № 1) | Перша радянська спроба міжпланетного запуску. Спрацювала система аварійного підриву ракети. |
2 | 14 жовтня 1960 | Марс 1960Б (1М № 2) | Друга радянська спроба міжпланетного запуску. Не увімкнувся двигун третього ступеня. |
3 | 4 лютого 1961 | Супутник-7 (Венера 1ВА № 1) | Третій ступінь вивів апарат на проміжну орбіту. Не увімкнувся четвертий ступінь для польоту до Венери. |
4 | 12 лютого 1961 | Венера-1 (1ВА № 2, Супутник-8) | Перший у світі космічний апарат, запущений до Венери. |
5 | 25 серпня 1962 | Супутник-19 (Венера 2МВ-1 № 1) | Четвертий ступінь ракети-носія працював менше запланованого часу, апарат залишився на орбіті Землі. |
6 | 1 вересня 1962 | Супутник-20 (Венера 2МВ-1 № 2) | Не відкрився клапан подачі палива в четвертому ступені. |
7 | 12 вересня 1962 | Супутник-21 (Венера 2МВ-2 № 1) | Не увімкнувся двигун четвертого ступеня. |
8 | 24 жовтня 1962 | Супутник-22 (Марс 2 МВ-4 № 1) | Вибухнув двигун четвертого ступеня і пошкодив апарат. |
9 | 1 листопада 1962 | Марс-1 (2МВ-4 № 2, Супутник-23) | Перший вдалий радянський запуск до Марсу. |
10 | 4 листопада 1962 | Супутник-24 (Марс 2МВ-3 № 1) | Не увімкнувся двигун четвертого ступеня. |
11 | 11 листопада 1963 | Космос-21 (Венера 3МВ-1А № 1) | Під час перебування на орбіті четвертий ступінь втратив правильну позицію. |
12 | 4 червня 1964 | Молнія-1 №2 | Перша спроба запуску першого радянського супутника зв'язку. |
13 | 22 серпня 1964 | Космос-41 (Молнія-1 № 1) | Вдалий запуск першого радянського супутника зв'язку. Збій в роботі антен апрата не дозволив використати його за призначенням. |
14 | 30 листопада 1964 | Зонд-2 (Марс 3МВ-4А № 2) | Вдалий запуск апрата до Марсу. Збій в роботі системи зв'язку у квітні 1965 року. |
15 | 10 квітня 1965 | Луна Є-6 №8 | Збій в роботі двигуна третього ступеня. |
16 | 23 квітня 1965 | Молнія-1-01 | Перший оприлюднений запуск радянського супутника зв'язку. |
17 | 18 липня 1965 | Зонд-3 (Марс 3МВ-4А № 3) | Вдалий запуск апарата до Марсу з прольотом біля Місяця. Апарат вийшов на геліоцентричну орбіту. |
18 | 4 жовтня 1965 | Луна-7 (Є-6 № 11) | Вдалий запуск апарата для м'якої посадки на Місяць, апарат розбився при посадці. |
19 | 14 жовтня 1965 | Молнія-1-02 | Другий супутник типу Молнія-1. |
20 | 3 грудня 1965 | Луна-8 (Є-6 № 12) | Вдалий запуск апарата для м'якої посадки на Місяць, апарат розбився при посадці. |
Примітки
- Космічний радіозв'язок // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Посилання
- Ракета-носій Молнія-М «ЦСКБ-Прогрес»(рос.)
- Ракета-носій Молнія 8К78 Енциклопедія астронавтики(англ.)