Момотові
Момотові[1] (Momotidae) — родина птахів ряду сиворакшоподібних (Coraciiformes). Є птахами середнього розміру, що живуть в густій сельві. Трапляються тільки в тропічній зоні Нового світу (хоча викопні момотові виявлені у Швейцарії). У цих птахів м'яке оперення і довгі хвости, що рухаються в різні боки. У всіх малих видів центральні пір'я хвоста (найдовші), мають голий остов, нагадуючи при цьому ракетку. Момоти живляться комахами та дрібними хребетними (жабами, ящірками), а також плодами. Як і більшість сиворакшоподібних, в'ють гнізда в тунелях пагорбів, відкладаючи близько чотирьох яєць.
? Момотові | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Момот амазонійський (Baryphthengus martii) | ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
 Мапа поширення момотових | ||||||||||||
Роди | ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
| ||||||||||||
Поширення
Населяють тропічні і субтропічні ліси Центральної і Південної Америки; немає їх у Вест-Індії.
Опис
Розміри дрібні і середні (вага 50-400 г). Дзьоб довгий, злегка вигнутий, з гострою вершиною і зазубреними ріжучими краями. Зберігається сильно редукований леміш. Вирізки заднього краю грудини часто перетворюються на фонтанелі. Язик довгий, з бахромою на кінці. Мускульний шлунок досить потужний. Кишечник відносно довгий. Сліпих кишок немає. Мається жовчний міхур. Куприкова залоза гола або слабо опірена. Побічні стрижні контурного пера сильно скорочені. Пуху немає. Першорядних махових 10. Крило еутаксичне. Різко ступінчастий хвіст з 12 рульових. Середня пара дуже довга; сам птах вищипує на ній передвершинному частина опахал. Забарвлення яскраве синє, червоне, зелене з металевим відблиском.
Спосіб життя
Добре літають. Тримаються в заростях чагарників або в нижньому ярусі лісу. Годуються різними комахами (переважно жуками), збирають їх з листя і гілок, або ловлять, злітаючи із засідки. Іноді ловлять дрібних ящірок і змій, дрібних горобиних птахів. Їдять плоди. Гніздяться в норах, які риють в обривах струмків і лісових ярів (довжина нір досягає 2-3 м). У кладці 3, рідко 4 блискучих білих яйця. Насиджують 20-24 дня. Пташенята залишаються в гнізді близько місяця.
Походження
Ґрунтуючись на викопних знахідках із середнього еоцену півдня США, вважається, що центром виникнення родини міг бути південь Північної Америки. Момотові відокремилися від примітивних сиворакш; схожість із щурками більш віддалене. Відокремлення родини, ймовірно, визначалося в першу чергу харчовою спеціалізацією і відбулося дуже давно (можливо, в нижньому еоцені).
Види
- Рід Aspatha — блакитногорлий момот
- Рід Baryphthengus — рудоголовий момот
- Рід Electron — широкодзьобий момот
- Рід Eumomota — рудочеревий момот
- Рід Hylomanes — малий момот
- Рід Momotus — момот
Примітки
- Фесенко Г. В. (2016). Вітчизняна номенклатура надродового рівня птахів світу. Вісник Національного науково-природничого музею 14: 73–85.
Посилання
- Murphy, Troy G. (2007). Lack of melanized keratin and barbs that fall off: how the racketed tail of the turquoise-browed motmot Eumomota superciliosa is formed.[недоступне посилання з 01.10.2019] Journal of Avian Biology 38:139-143.
- Murphy, Troy G. (2007). Racketed tail of the male and female turquoise-browed motmot: male but not female tail length correlates with pairing success, performance, and reproductive success. Behavioral Ecology and Sociobiology 61:911-918.
- Murphy, Troy G. (2007). Dishonest ‘preemptive’ pursuit-deterrent signal? Why the turquoise-browed motmot wags its tail before feeding nestlings. Animal Behaviour 73: 965—970.
- Motmot Research, Troy G. Murphy
- Motmot videos on the Internet Bird Collection