Монади (програмування)

Деякі із функційних мов програмування^[які?] використовують монади[1][2] для структурування програм, що містять операції, що мають виконуватись в певному порядку. Назва монада походить із теорії категорій, розділу математики, що описує шаблони, які можуть бути застосовані до різних розділів математики.

Основними застосуваннями монад у функційному програмуванні є визначення операцій вводу/виводу (I/O) та зміни в станах без використання засобів мов програмування, що чинять побічні ефекти[3]. Принцип дії монад полягає в тому, що, хоча функція і не може робити побічний ефект напряму, вона може створювати значення, що описує бажаний побічний ефект, і яке можна використати коли потрібно. Однак, I/O та керування станом в жодному разі не є єдиними способами використання монад. Вони корисні тоді, коли розробник бажає описати обчислення в чисто функційному стилі, виконуючи паралельно інші обчислення.

Функційна мова програмування Гаскель інтенсивно використовує монади та має синтаксичні конструкції для полегшення роботи з ними.