Теорія категорій

Теорія категорій — розділ математики, що вивчає властивості відношень між математичними структурами, незалежно від внутрішньої будови структур; абстрагується від множин та функцій до діаграм, де об'єкти сполучені морфізмами (стрілками).

Теорія категорій посідає центральне місце в сучасній математиці[1], а також має застосування в інформатиці[2] та теоретичній фізиці[3][4]. Сучасне викладання алгебраїчної геометрії та гомологічної алгебри основане на теорії категорії. Поняття теорії категорій використане в мові функційного програмування Haskell.

Історія

Поняття категорія було введено в 1945 році. Своїм походженням теорія категорій завдячує алгебраїчній топології. Подальші дослідження виявили об'єднувальну та уніфікувальну роль поняття категорія і пов'язаного з ним поняття функтора для багатьох розділів математики.

Теоретико-категорний аналіз основ теорії гомології привів до виділення у середині 50-х рр. 20 ст. так званих абелевих категорій, в рамках яких виявилося можливим здійснити основні побудови гомологічної алгебри. У 60-і рр. 20 ст. позначилася дедалі більша цікавість до неабелевих категорій, спонуканий задачами логіки, загальної алгебри, топології і алгебраїчної геометрії. Інтенсивний розвиток універсальної алгебри і аксіоматична побудова теорії гомотопій поклали початок різним напрямам досліджень: категорному дослідженню многовидів універсальної алгебри, теорії ізоморфізмів прямих розкладів, теорії зв'язаних функторів і теорії двоїстості функторів. Подальший розвиток виявив істотний взаємозв'язок між цими дослідженнями. Завдяки виникненню теорії відносних категорій, що широко використовує техніку зв'язаних функторів і замкнутих категорій, була встановлена двоїстість між теорією гомотопій і теорією універсальних алгебр, заснована на інтерпретації категорних визначень моноїда і комоноїда у відповідних функторів. Інший спосіб введення додаткових структур в категоріях пов'язаний із заданням в категоріях топології і побудові категорії пучків над топологічною категорією (так зв. топоси).

Визначення

Категорія

Категорія складається з класу , елементи якого називаються об'єктами категорії, та класу , елементи якого називаються морфізмами категорії. Ці класи повинні задовольняти наступним умовам:

  1. Кожній впорядкованій парі об'єктів А, В зіставлено клас ; якщо , то А називається початком, або областю визначення морфізму f, а В — кінець, або область значень f.
  2. Кожен морфізм категорії належить одному і лише одному класу .
  3. У класі заданий частковий закон множення: добуток морфізмів та визначено тоді і тільки тоді, коли В=С, він позначається і належить класу .
  4. Справедливий закон асоціативності: для будь-яких морфізмів, для яких дані добутки визначені.
  5. У кожному класі визначений такий морфізм , що для ; морфізми називаються одиничними, тотожними, або одиницями.
Замітка: клас об'єктів звичайно не є множиною в сенсі аксіоматичної теорії множин. Категорія, в якій об'єкти складають множину, називається малою. Крім того, у принципі можливо (з невеликим виправленням визначення) розглядати категорії, в яких морфізми між будь-якими двома об'єктами також утворюють клас, або навіть велику структуру[5].

Приклади категорій

Всі перераховані вище категорії допускають ізоморфне вкладення в категорію множин. Категорії з такою властивістю називаються конкретними. Не всяка категорія є конкретною, наприклад, категорія, об'єктами якої є всі топологічні простори, а морфізмами — класи гомотопних відображень.

Комутативні діаграми

Категорія з об'єктами X, Y, Z та морфізмами f, g

Стандартним способом опису тверджень теорії категорій є комутативні діаграми. Комутативна діаграма — це орієнтований граф, у вершинах якого знаходяться об'єкти, а стрілками є морфізми або функтори, причому результат композиції стрілок не залежить від вибраного шляху. Наприклад, аксіоми теорії категорій можна записати за допомогою діаграм:

Двоїстість

Для категорії можна визначити двоїсту категорію , у якій:

  • об'єкти збігаються з об'єктами початкової категорії;
  • морфізми одержуються «обертанням стрілок»:

Взагалі, для будь-якого твердження теорії категорій можна сформулювати подвійне твердження за допомогою звернення стрілок. Часто подвійне явище позначається тим же терміном з приставкою ко- (див. приклади далі).

Справедливий принцип двоїстості: твердження р істинно в теорії категорій тоді і тільки тоді, коли в цій теорії істинно двоїсте твердження р*. Багато понять і результатів в математиці виявилися двоїстими один одному з точки зору понять теорії категорій: ін'єктивність і сюр'єктивність, многовиди і радикали в алгебрі і т. д.

Морфізми

  • Морфізм називається ізоморфізмом, якщо існує такий морфізм , що та . Два об'єкти, між якими існує ізоморфізм, називаються ізоморфними. Зокрема, тотожний морфізм є ізоморфізмом, тому будь-який об'єкт ізоморфний сам собі.
  • Морфізми, в яких початок і кінець збігаються, називають ендоморфізмами. Множина ендоморфізмів є моноїдом щодо операції композиції з одиничним елементом .
  • Ендоморфізми, які одночасно є ізоморфізмами, називаються автоморфізмами. Автоморфізми будь-якого об'єкта утворюють групу автоморфізмів по композиції.
  • Мономорфізм — це морфізм такий, що для будь-яких з випливає, що .

Композиція мономорфізмів є мономорфізмом.

  • Епіморфізм — це такий морфізм, що для будь-яких з слідує .
  • Біморфізм — це морфізм, що є одночасно мономорфізмом і епіморфізмом. Будь-який ізоморфізм є біморфізмом, зворотне, взагалі кажучи, вірно не для всіх категорій.

Мономорфізм, епіморфізм і біморфізм є узагальненнями понять ін'єктивного, сюр'єктивного і бієктивного відображення відповідно.

Універсальні об'єкти

Початковий (універсально відштовхуючий) об'єкт категорії — це такий об'єкт, з якого існує єдиний морфізм в будь-який інший об'єкт.

Якщо початкові об'єкти в категорії існують, то всі вони ізоморфні.

Двоїстим чином визначається термінальний (універсально притягуючий) об'єкт — це такий об'єкт, в який існує єдиний морфізм з будь-якого іншого об'єкта.

Приклад: У категорії Set ініціальним об'єктом є порожня множина , термінальним — множина з одного елементу .
Приклад: У категорії Group ініціальний і термінальний об'єкт збігаються — це група з одного елементу.

Добуток і сума об'єктів

добуток
кодобуток (пряма сума)
  • Добуток об'єктів та — це об'єкт з морфізмами та такими, що для будь-якого об'єкта з морфізмами та існує єдиний морфізм такий, що .

Морфізми та називаються проекціями.

  • Дуально визначається кодобуток (пряма сума): об'єктів і . Відповідні морфізми та називаються вкладеннями. Не зважаючи на свою назву, в загальному випадку вони можуть і не бути мономорфізмами.

Якщо добуток і кодобуток існують, то вони визначаються однозначно з точністю до ізоморфізму.

Приклади

  • У категорії Set прямий добуток A і B — це добуток в сенсі теорії множин , а пряма сума диз'юнктне об'єднання .
  • У категорії Ring пряма сума — це тензорний добуток , а прямий добуток — сума кілець .
  • У категорії VectK прямий добуток і пряма сума ізоморфні — це сума векторних просторів .

Фактор-категорія

Фактор-категорія — конструкція, яка є аналогічною конструкції фактор-множини або фактор-алгебри. Нехай  — довільна категорія, у класі морфізмів задане відношення еквівалентності яке задовільняє наступним умовам

  • якщо то кінці морфізмів та співпадають;
  • якщо та добуток визначений, то

Через позначається клас еквівалентності морфізму Фактор-категорією категорії по відношенню еквівалентності називається категорія у якої ті самі об'єкти, що й у а для будь-якої пари об'єктів множина морфізмів складається з класів еквівалентності де у добуток морфізмів визначається формулою

Усяка мала категорія є фактор-категорії шляхів над підходячим орієнтованим графом.[6]

Ядерна пара морфізму — узагальнення поняття еквівалентности, індукованого відображенням однієї множини у іншу. Морфізми категорії є ядерною парою морфізму якщо та якщо для пари довільних морфізмів для якої існує такий єдиний морфізм що та

Функтори

Функтори — відображення категорій, що зберігають структуру. Точніше

  • (Коваріантний) функтор ставить у відповідність кожному об'єктові категорії об'єкт категорії і кожному морфізму морфізм так, що
    • і
    • .
  • Контраваріантний функтор, або кофунктор — це функтор з у , тобто «функтор, що перевертає стрілки».

Мала категорія

Клас об'єктів не обов'язково є множиною у сенсі аксіоматичної теорії множин. Категорія , у якій об'єкти є множиною та морфізми є множиною, називається малою.

Нехай  — функтор з малої категорії у довільну. Шаром функтора над є категорія, об'єктами якої є пари об'єктів та морфізмів категорії , а морфізмами між парами — трійки морфізмів таких, що Двоїсто, ко-шаром називається категорія, яка складається з пар об'єктів та морфізмів у якій морфізмами є трійки які задовільняють співвідношенню Функтор (або, відповідно, ), який діє як на об'єктах й як на морфізмах, називається забуваючим функтором.

Тензорна категорія

Нехай категорія та нехай  — функтор, які називаються тензорним добутком. Категорія називається тензорною, якщо виконуються наступні умови:

  1. Заданий деякий ізоморфізм функторів Це значить, що для є ізоморфізм.
  2. Виконується аксіома п'ятикутника:
  3. Є об'єкт для якого задані натуральні ізоморфізми та
  4. Виконується аксіома трикутника:

Наприклад, для трійок та є такий ізоморфізм , що діаграма

є комутативною.[7]

Категорія Дрінфельда

Володимир Гершонович Дрінфельд визначив квазі-трикутну моноїдальну категорію. Нехай  — категорія, об'єктами якої є -модулі, а Це -лінійна адитивна категорія. Тепер нехай Розгляньмо гомоморфізм який визначається формулою , і Тут є морфізмом асоціативності (асоціатором Дрінфельда). Через позначений елемент Казіміра. Через позначені співвідношення шестикутника. Для довільних має місце тензорний добуток Морфізм асоціативності є елементом Для визначмо також скручення формулою де є перестановкою. Морфізми визначають структуру квазі-трикутної категорії на [8]

Функтор Сера

Функтором Сера триангульованої -лінійної -скінченної категорії є коваріантний адитивний функтор який комутує із зсувами, якщо має місце автоеквівалентність така, що мають місце біфункторіальні ізоморфізми

де Якщо функтор Сера існує, то він єдиний з точністю до ізоморфізму.

Для гладкого проективного многовиду розмірності й канонічного пучка класична двоїстість Сера

де є наслідком того, що є функтором Сера на довільній категорії обмежених комплексів когерентних пучків Якщо на триангульованій -лінійній -скінченній категорії є функтор Сера, то така категорія є категорією із двоїстістю Сера.

Нехай  — скінченновимірна алгебра над яка має скінченну гомологічну розмірність,  — довільна категорія скінченновимірних лівих -модулів. Наявні два функтори дуалізації, які переводять у (праві моулі), й навпаки:

Тут  — категорія скінченнопороджених модулів над скінченновимірною -алгеброю глобальної розмірності. Композиція називається функтором Накаями й є функтором Сера у категорії

Тріагнульована -лінійна -скінченна категорія називається категорією Калабі-Яу, якщо триангульований -кратний функтор зсуву є функтором Сера. Найменше називається розмірністю Калабі-Яу категорії й позначається Якщо категорія не є категорією Калабі-Яу, то

Триангульовані категорії із двоїстістю Сера представляють інтерес тому, що на спадкових абелевих категоріях Нетер є двоїстість Сера.[9]

Мультикатегорія

Мультикатегорією є набір об'єктів стрілок операція композиції визначається як у звичайній категорії. У звичайній категорії область визначення  — одиничний об'єкт, тоді як у мультикатегорії це скінченна множина об'єктів. Іншими словами, для звичайної категорії тоді як у мультикатегорії

Примітки

  1. Хелемский А. Я. Лекції по функціональному аналізу. — М.:МЦНМО, 2004 ISBN 5-94057-065-8
  2. D.E. Rydeheard, R.M. Burstall Computational Category Theory, — New York: Prentice Hall. — в 1988. — XIII, 257 р. — ISBN 0-13-162736-8.
  3. Чи потрібна фізикам теорія категорій?
  4. Топоси для фізики. Архівовано 5 грудня 2008 у Wayback Machine. {ref-en}
  5. J. Adámek, H. Herrlich, G. E. Strecker Abstract and concrete categories: The joy of cats, — New York: John Wiley and Sons, — 1990.
  6. Математическая энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. И. М. Виноградов. 1977—1985.
  7. Тензорные категории и R - матрица для Uq(sl2).
  8. В. Г. Дринфельд, О квазитреугольных квазихопфовых алгебрах и одной группе, тесно связанной с Gal(Q/Q), Алгебра и анализ, 1990, том 2, выпуск 4, 149–181.
  9. А. И. Бондал, М. М. Капранов, Представимые функторы, функторы Серра и перестройки, Изв. АН СССР. Сер. матем., 1989, том 53, выпуск 6, 1183–1205.

Див. також

Література

  • С. Маклейн Категории для работающего математика, — М.: ФИЗМАТЛИТ, 2004. — 352 с — ISBN 5-9221-0400-4.
  • И. Букур, А. Деляну Введение в теорию категорий и функторов. — М.: Мир, 1972.
  • Цаленко М. С., Шульгейфер Е. Г. Основы теории категорий. — М.: Наука, 1974.
  • Adámek, Jiří; Herrlich, Horst; Strecker, George E. (1990). Abstract and concrete categories. John Wiley & Sons. ISBN 0-471-60922-6.
  • Awodey, Steven (2006). Category Theory (Oxford Logic Guides 49). Oxford University Press.
  • Pedicchio, Maria Cristina; Tholen, Walter (2004). Categorical foundations. Encyclopedia of Mathematics and its Applications 97. Cambridge University Press.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.