Монгун-Тайгинський кожуун

Рельєф кожууна гористий — висота над рівнем моря досягає 3970 метрів. У зв'язку з суворими кліматичними умовами, віддаленістю та важко доступністю кожууна, майже повною відсутністю лісу та своєрідним поєднанням тундри, лугів, високогірної поясності ці землі можуть використовуватись тільки для пасовищ.

Гідрографія представлена ріками Карги, Моген-Бурен, Тоолайлиг а також озерами, які розташовані у північно-західній частині кожууна. Найбільшим озером є Хиндиктиг-Холь, яке розташоване на висоті 2306 метрів над рівнем моря.

На території кожууна є невеликі родовища свинцю, цинку, кобальту, срібла та золота. Однак внаслідок незначних розмірів їх розробка не проводиться. Цікавим для розробки є Монгун-Тайгинське родовище гіпсу для виробництва будівельних матеріалів та декоративних виробів, Мугир-Аксинське родовище суглинків для виробництва цегли.

Монгун-Тайгинський кожуун складається з двох сумонів: Каргинського та Моген-Буренський сумони. До складу сумону Карги належить центр кожууна — село Мугир-Акси. У сумоні проживає 4868 чоловік або 77,6% населення кожууна. До складу сумону Моген-Бурен входить Кизил-Хая, чисельність його населення складає 1409 чоловік або 22,1% населення кожууна.

Все населення кожууна на 1 січня 2009 року складало 6277 чоловік, а у 2015 році — 5791 чоловік.

Транспортний зв'язок з іншими кожуунами республіки здійснюється автомобільною дорогою з гравійним покриттям, яка виходить на автомобільну дорогу з асфальтовим покриттям Чадан-Хандагайти. Відсутність безпечних доріг робить віддалену територію кожууна відрізаною як від решти Туви, так і від Республіки Алтай.

Монгун-Тайгинський кожуун внаслідок відособленості території має самобутнє населення з обмеженими можливостями зайнятості та реалізації продукції і, як наслідок, низьким рівнем доходів. Соціальна сфера представлена Будинком культури, центральною кожуунною лікарнею, середніми школами, дошкільними установами.

Територія відноситься до високогірного поясу (абсолютні нижні позначки висоти перевищують 2500 м). Клімат характеризується низькими термічними ресурсами, тривалою холодною зимою і дуже коротким холодним літом, майже постійна і значна вітрова активність. Зима починається в жовтні і триває до травня, середня температура січня −28 градусів. Взимку часті заметілі, сніжний покров досягає 30-60 см. На весну, літо та осінь припадає близько 4 місяців. Середня температура липня +13,6 градусів, сніг можливий протягом всього літнього періоду. Вегетаційний період вкрай короткий, всього 85 днів. Зустрічаються ділянки багаторічномерзлих порід.

Основою економіки є сільське господарство, яке спеціалізується на м'ясному тваринництві та вівчарстві. Рослинництво не розвинуто у зв'язку з суворими кліматичними умовами. [1]