Монети Кокандського ханства

Монети кокандського ханства — карбувалися в часи існування Кокандського ханства в період XVIII-XIX ст. Монети виготовлялися із золота (тілли), срібла (теньга) та міді (пули). У 1876 році, після окупації Російською імперією ханства, монети приипинилися карбуватися, а грошою одиницею став російський рубль.

Історія
Мідний пул, ND (бл. 1260 року хіджри) Худояр-Хан (І-ше правління) 1845–1851
Мідний пул, ND (бл. 1270 р.х) Худояр-Хан (ІІ-ге правління) 1851–1858

Грошова система Кокандського ханства не мала систематичності і в першу чергу залежала від грошового надходження з інших країн. Зокрема із Бухарського ханства. Проте, під час правління хана Нарбута-бійя (1778–1807) було проведено грошову реформу та стали виготовлятися місцеві монети — пули (або фулуси), які отримали назву "чорні гроші". За невелику кількість пулів, на початку їхнього введення, можна було придбати вівцю[1]. Монети карбувалися нефіксованим тиражем, часом і до 1000 штук в день[2][3]. Кокандські пули також були поширені у Хівинському та Бухарському ханствах, а також у китайському місті Кашгар[4].

Курс пула до срібних та золотих монет постійно змінювався. Якщо на початку карбування пул важив 1 міскаль (4,55 гр.), то на початку 50-х років XIX ст. потрібно було на цю ж вагу 6 пулів[5][6][7], до початку 70-х років карбувалося 24-32 пули. У останні роки існування ханства 42-64 пули[8]. Після окупації Російською імперією ханства був встановлений курс: 3 кокандських пули дорівнювали 1 срібній російській копійці. У 1876 році, після припинення існування Кокандського ханства, монети ханства не карбуватися. В обіг був введений російський рубль[9][10][4]

Срібна теньга, ND(бл. 1271) Худояр-хан III (IІ-ге правління)
Золота тілла, ND(бл. 1288 р.х.), Сайид Мухаммед Худояр-хан III ((V-те правління) 1865 — 1875

Деякі відомості про карбування монет
  • За часів правління хана Нарбута-бійя карбувалися лише мідні пули (фулуси). Вага монет становила від 2,25 до 4,45 гр.
  • В період правління Алімхана (1807–1816) карбувалися мідні пули та посріблені дирхами. Вага мідних пулів: 2,15-8,80 гр. посріблених дирхемів: 3,10-6,43 гр.
  • На початку правління (до 1233 р.х.) Мухаммеде Умар-хана (1816–1821) карбувалися мідні пули, посріблені дирхами та міри. Наприкінці свого володарювання хан провів грошову реформу, після якої почали карбуватся мідні пули, зі щирого срібла теньги та із золота тілли. 1 тілла стала дорівнювати 21 теньзі; 1 теньга = 4 дирхамам (або 1 мірі); 1 теньга = 45-60 пулам. В середині ХІХ ст. 1 тілла прирівнювалася до російських 3-х рублів 80 копійок сріблом, а 1 теньга прирівнювалася до 20 російських копійок. Вага дирхемів: 4,25-6,43 гр; фулусів: 1,45-4,90 гр; теньги: 3,05-4,44 гр; тілли: 4,55.

Монети карбувалися в містах Фергані, Кашгарі та зокрема у Коканді[11]

Цікавий факт

Таджицький лідер дунганів Якуб-бек першим викарбував мідні пули з ім'ям покійного лідера Коканду — Сайида Бахадура Мухаммеда Малля-хана (1858-1862). Незважаючи на те, що ці монети були викарбувані у місті Кашгарі (Китайська провінція Сіньцзян) на них містилась легенда «карбована у Хоканді». Але у 1873 році на нових монетах виготовлених Якуб-беком містилося ім'я хана Османської імперії Абдул-Азіза. На реверсі містився надпис «карбована у Кашгарі»[12].

Бібліографія
  • «Каталог монет Коканду XVIII-XIX ст». Ішанханов С.Х. — Видавництво «ФАН» Узбецької РСР. — Ташкент 1976. —— 40 ст.(рос.)
  • «Standard Catalog of World Coins 1801-1900» Cuhaj G., Michael T., Miller H. — Krause Publications 7th Edition. 2012. — 1296 С.— ISBN 978-0-89689-940-7(англ.)
  • Nord- und Ostzentralasien XV b Mittelasien II. Bearbeitet von Tobias Mayer. Berlin 1998, S. 60-61, Nr. 497(нім.)

Примітки
  1. «Тарихи Шахрухи». Бейсембиев Т. К.– Алма-Ата, 1985. – С. 67.(узб.)
  2. «Путешествие в Китай через Монголию в 1820–1821 годах». Тимковский Е. Ф. Частъ II. – СПб., 1824. – С. 91.(рос.)
  3. Заметки о Кокане // Туркестанский сборник. Хорошхин А. Том 23. 1870. – С. 187.(рос.)
  4. Moloch.ru Мадрахимов З. Ш. From the history of coin-money relations in the khanate of Kokand // Молодой ученый. — 2014. — №1. — С. 291-293. Retrieved: 15 July 2017.(рос.)
  5. Записки о Кокандском ханстве хорунжего Потанина (1830) // ИРГО. Том V. Частъ XVIII. – СПб., 1856. – С. 278.(рос.)
  6. Обозрение Кокандского ханства в нынешном его состоянии // Записки РГО. Потанин Н. И. Кн. III. – СПб., 1849. – С. 211.(рос.)
  7. состоянии Алтышара или шести восточных городов китайской провинции в 1858 – 1859 годах / Собрание сочинений. Валиханов Ч. Ч. О. В 5-томах. – Алма-Ата, Т. III. 1985. – С. 218.(рос.)
  8. Весы и меры в Средней Азии // Туркестанские ведомости. 1875. – №16.(рос.)
  9. Торговые взаимоотношения между Туркестанским генерал-губернаторством и Кокандским ханством Адинаров А. Г.: Дисс.. канд... ист.. наук. –Т., 1946. – С. 136.(рос.)
  10. ЎзР МДА, И. 1-фонд, 16-рўйхат, 876-иш, 7-варақнинг орқаси ва 8-варақ. (узб.)
  11. «Каталог монет Коканду XVIII-XIX ст». Ішанханов С.Х. — Видавництво «ФАН» Узбецької РСР. — Ташкент 1976. —— 40 ст.(рос.)
  12. Svat Soucek, A History of Inner Asia (Cambridge University, 2000), p. 265.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.