Монети середньовічного Ошу (Чагатаїди)
Монети середньовічної Середньої Азії на територіях нинішнього Киргизстану у поселенні Ош, карбувалися і знаходились в обігу під час розподілу територій поміж чагатаїдами Дувою та Хайду 1282–1306 роках. У 1288 році карбувалися срібні дирхами з позначенням монетного двору Ош.
Історія
Через місто Ош (Киргизстан) на перетині Алайського хребта проходив Великий шовковий шлях. У 1207 році киргизькі племена від річки Єнісею до озера Байкалу присягнули на вірність Чингісхану. В 1210 році місто Ош та його околиці увійшли до складу держави Хорезмшахів. У 20-х роках XIII ст. Ош був завойований монголами і увійшов до складу Чаґатайського улусу. У 1347 році увійшов до складу Могулістану, згодом увійшов до складу Кокандського ханства[1].
Монетний двір в Оші
Під час розподілу територій поміж чаґатаїдами Дувою та Хайду виготовлялися срібні дирхами з родовими тамгами обох ханів[2]. У 1288 (687 р.Г.) році дирхами з 2 тамгами карбували на монетному дворі в Оші (араб. أوش). На аверсі в подвійному лінійному колі (середній крапковий) карбувалися Г- та Ф-подібні тамги, за колом легенда. На реверсі в подвійному лінійному (середній крапковий) колах позначалися вихідні дані[3].
Примітки
- Історія міста Ош(киргиз.). Архів оригіналу за 17 вересня 2011. Процитовано 20 листопада 2017.
- Петров П.Н. Нумизматическая история Чагатаидского государства 668/1270-770/1369 гг. Казань, 2007. Ст. 379(рос.)
- Давидович Е.А. Денежное хозяйство Средней Азии в ХIII веке // Изд. «Наука», Москва, 1972.(рос.)
Джерела
- Петров П.Н., Макарихин В.П., Грибов Н.Н., Лебедев В.П. Древности Поволжья и других регионов(рос.)
- Монети Золотої Орди(англ.)