Тамга
Тамга́ — родовий або особистий знак у кочових народів Євразійського степу, а також народів і культур Кавказу та Східної Європи, які знаходилися під їхнім впливом. Має різноманітні форми. Використовувалась для позначення родового чи приватного майна. Перші тамги були відомі скіфам, сарматам, гунам, аварам, мадярам, хозарам, половцям, татарам, монголам тощо.
Тамга — у часи раннього середньовіччя на давньоруських землях — митний збір за перепродаж товарів[1].
В російській мові це слово збереглось у термінах «таможня» і «таможенник»[2].
В геральдиці
Тамга кушанського імператора
Шляхетський герб Радван
Тамга роду Ґіреїв
Див. також
Примітки
- Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К. : КНЕУ, 2005. — 204 с. — ISBN 966-574-759-2.
- Этимология слова «таможня» Архівовано 3 лютого 2013 у Wayback Machine. (рос.)
Посилання
- Тамга // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — М — Я. — С. 389. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
- Тамга // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1875. — 1000 екз.
- Тамги казахів (рос.)
- Тамги й етнічні назви (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.