Монтовти
Монтовти — шляхетський рід Великого князівства Литовсько-Руського. Походив від литовського боярина Монтовта, у хрещені Олександра. За визначенням Грушевського, «зволинщений литовський рід»[1].
Представники
- Монтовт (Олександр) — староста жмудський, солечницький (1422—1435)
- Михайло Монтовтович (? — 1486) — луцький староста (1463—1477)
- Юрій Михайлович — маршалок господарський у 1499 р., староста (намісник) крем'янецький у 1502—1505 роках (передав посаду молодшому брату Якубу[2]), воєвода київський (1507—1508).
- Якуб Юрійович — крем'янецький староста, 1508 року отримав надавчу грамоту на Млинів та волость.
- Андрій Якович, відкидав звинувачення у злочині;[3] дружина — княжна Марія Гольшанська
- Ян Якович, дружини: Олена Андріївна Мацкевич; від батька успадкував м. Коблин і замок, с. Підгайці, Оршичин, Озліїв, Млинів, Пекалів, Беневщина, Кабаків, Хорупани, Липая, якомусь Андрієві Гесинському записав маєток Золочів[4]
- Ганна Янівна — дружина князя Богуш Дмитрович Любецького
- Марина Яківна — дружина Анджея Ляшича Стшемілецького
- Ганна Яківна
- Станіслав Михайлович — помер замолоду без нащадків
- Іван (Ян) Товтивіл Монтовтович — крайчий литовський (1489)
- Михайло Монтовтович (? — 1486) — луцький староста (1463—1477)
Примітки
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 14.
- Левицький О. Ганна Монтовт… — С. 99.
- Старченко Наталія. Честь як реґулятор шляхетського повсякдення (Волинь останньої третини ХVI — початку XVII ст.) // Український історичний журнал. — 2012. — № 6 (507) (лист.—груд.). — С. 26—27. — ISSN 0130-5247.
- Левицький О. Ганна Монтовт… — С. 126.
Джерела
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV—V.
- Левицький О. Ганна Монтовт // На переломі. — К. : Україна, 1994. — 352 с. — С. 96—151. — ISBN 5-319-01070-2.
- Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — 352 с. — ISBN 5-319-01070-2.
- Krupska A. Моntоwtоwicz Michał h. Topór (zm. 1486) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — Tom XXI/4, zeszyt 91. — S. 672—673. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.