Монумент Джузеппе Верді (Парма)

Монумент Джузеппе Верді (Парма)  — пишний момумент з нагоди 100-річчя з дня народження композитора Джузеппе Верді, створений у місті Парма.

Етторе Ксіменес. Монумент Джузеппе Верді, Парма. Збережена частина колишнього монумента.

Пафос монументів роботи Етторе Ксіменеса

Етторе Ксіменес, що походив з міста Палермо, був типовою фігурою буржуазного, офіційного мистецтва Італії. Зміцнення капіталізму в другій половині 19 ст. споводжувалось створенням низки пафосних момументів значимим і не дуже діячам минувшини. Згодом цей процес отримав інтенаціональнийхаракте. Етторе Ксіменес створив низку монументів у Нью-Йорку, Сан-Пауло, Києві, Пармі, Вашингтоні, Мілані тощо.

Композитор Джузеппе Верді — дійсно значима фігура італійського і світового театрального мистецтва. З нагоди 100-річчя з дня народження композитора у місті Парма розпочались приготування для створення йому монумента. Архітектурну частину майбутнього монумента створив будіничий Ламберто Кузані.

Проект отримав грандіозний характер, напланували створити розкішну П-подібну мармурову галерею, у дворику котрої розмістили окрему композицію в подобі вівтаря з рельєфом, де Верді перебуває в оточенні уособлень натхнення, музики, творчості, життя і смерті. Вівтар з фігурами Верді і рельєфами розташували на тлі влетенської галереї з триумфальною аркою в ентрі, прикрашену поверху колісницею, котру тягли леви. авторам монумента ього здалось мало, тому аркада галереї була прикрашена алегоричними скульптурами — уособленням опрер композитора. Всіх скульптур було двадцять вісім (28), коли доволі було б і створення списку.

Старий на той час скульптор Ксіменес тяжів до велетенських і пишних момументів, серед них грандіозний монумент Незалежності у місті Сан-Паулу (Бразилія), де обійняв цілу площу в парку.

Тема нових монументів Ксіменеса не завжди відповідала цьому завеликому масштабу. Той же композитор Верді знав як вдалі стрінки творчості, так і провали, далекі від тріумфу.

Надзвичайно пишний монумент небаченого розміру відтворили на вокзальній площі Парми, котрий відкрили 1920 року.

Подальша історія

Про його нетривалість подбала сама доля. Під час бомбардувань залізниці у 1944 році мармурова галерея була пошкоджена і монумент втратив цілісність. В місті відбулись гарячі суперечки щодо подальшої долі поруйнованого монумента. Дійшли висновку, що монумент перенесуть з привокзальної площі до площі Миру, але тільки одну її частину, схожу на вівтар. Вивільнену площу віддали під забудову нових будинків. Окремий уламок колишнього монументу і тепер височить на площі Миру на тлі старовинної споруди падаццо дель Пілота далеко від вокзалу.

Обрані фото (галерея)

Див. також

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.