Етторе Ксіменес

Народився у місті Палермо. Батьки — шляхетна пані Джулія Толентино та Антоніо Ксіменес. Етторе планував займатися літературою, але почав займатися скульптурою і почав відвідувати курси в Художній академії Палермо, бо виготовлення скульптур обіцяло великі прибутки. 1872 року він прибув у Неаполь, де продовжив опанування мистецтва в тамтешній художній академії. Його керівники в Неаполі — Станіслао Ліста та Доменіко Мореллі. Серед знайомих цього періоду Вінченцо Джеміто, скульптор.

1874 року Етторе Ксіменес повернувся у Палермо, де брав участь у мистецькому конкурсі. Отримав перемогу і грант на чотири роки для стажування у галузі скульптури у місті Флоренція. Згодом він відкрив у Флоренції власну майстерню. Найбільш вдалим твором цього періоду тала скульптура «Рівновага», що подала гімнаста на сфері, котрий намагався утримати рівновагу. Аби заробити, Етторе Ксіменес з 1877 року почав виготовляти копії скульптури «Рівновага» у мармурі та у бронзі.

Якщо скульптура гімнаста на сфері мала безсюжетний характер, то «Христос і грішниця» експлуатувала давній біблійний сюжет. Пошуки багатих замовників з королівського двору Італії провокувала скульптура «Милосердне серце короля», котрий нічого не робив для зменшення бідноти в Італійському королівстві, але під час полювання давав дрібну милостиню селянським дітям.

1880 року Етторе Ксіменес перебрався у Париж, де роздивлявся, як працюють скульптори Франції. Ставлення до митців у Франції було дещо відмінним від італійського, мистецька практика в Парижі мала бурхливий характер на тлі трагічний і політично пригнічуючих подій. Низка митців Франції, твори котрих укладались у вимоги офіційного і салонного мистецтва, перебували в статусі чиновництва. Паралельно існувало мало визнане і новітнє мистецтво реалістів, пейзажистів, імпресіоністів, а згодом і мистецтво авангардистів. У Етторе Ксіменеса була чудова нагода познайомитися як з готовими зразками скульптури Франції 19 ст., так і познайомитися з живими тоді французькими скульпторами, серед котрих були Жан Батіст Карпо та Огюст Роден.

Він повернувся до королівства Італія, де отримав посаду в управлінні Державного інституту мистецтв в місті Урбіно і сам став чиновником (1884—1895 рр).

Був двічі одружений.

Етторе Ксіменес. Монумент Джузеппе Гарібальді з алегоріями на постаменті, Мілан.

В Італії у нього розпочався творчо плідний період. Його творчість розділилась на твори офіциозні і буржуазно пафосні, та на твори реалістичні і зігріті живим і теплим почуттям, особливо коли Ксіменес брався за надгробки і меморіальну пластику.

До офіційних замов належали і монумент міністру внутрішніх справ Російської імперії П. А. Столипіну, убитому в Києві в знак покарання за агресивну і реакційну політику в державі. Замовним був і монумент царю Олександру ІІ, виконаний з холодною помпою (цар у повний зріст, а два крила прикрашені додатковими сульптурними композиціями).

Більше почуття і довершеності мали монументи поету Данте (США, Вашингтон), меморіал полеглим воякам у місті Аквілея. Схвильованість і академічного смаку краса притаманна бічним фігурам на постаменті кінного монумента Джузеппе Гарібальді для міста Мілан. Звідси тиражовані для буржуазних монументів леви і алегоричні, напівоголені фігури красунь зі смолоскипами.

Етторе Ксіменес. Монумент Джузеппе Верді, Парма. Збережена частина колишнього монумента.

Композитор Джузеппе Верді — дійсно значима фігура італійського і світового театрального мистецтва. З нагоди 100-річчя з дня народження композитора у місті Парма розпочались приготування для створення йому монумента. Проект отримав грандіозний характер, бо напланували створити розкішну П-подібну мармурову галерею, у дворику котрої розмістили окрему композицію в подобі вівтаря з рельєфом, де Верді перебуває в оточенні уособлень натхнення, музики, творчості, життя і смерті. Надзвичайно пишний монумент небаченого розміру відтворили на вокзальній площі Парми.

Про його нетривалість подбала сама доля. Під час бомбардувань залізниці у 1944 році мармурова галерея була пошкоджена і монумент втратив цілісність. В місті відбулись гарячі суперечки щодо подальшої долі поруйнованого монумента. Дійшли висновку, що монумент перенесуть з привокзальної площі до площі Миру, але тільки одну її частину, схожу на вівтар. Вивільнену площу віддали під забудову нових будинків. Окремий уламок колишнього монументу і тепер височить на площі Миру на тлі старовинної споруди падаццо дель Пілота далеко від вокзалу.

Помер у Римі. Поховання відбулося в родинному склепі на кладовищі Верано.

Етторе Ксіменес. Монумент поету Данте, Вашингтон, Сполучені Штати

• Алегорічна скульптура «Республіка Аргентина», 1900 р.
• «Монумент полеглим солдатам». Аквілея, Італія
• «Монумент Джузеппе Гарібальді» для міста Пезаро
• «Христофор Колумб»
• Мавзолей Мануеля Бельграно, полководця, автора прапора незалежної Аргентини
• Кінний монумент Джузеппе Гарібльді, Мілан, 1894 р.
• Монумент Джованні да Вераццано, італійському мореплавцю 16 ст., Нью-Йорк, Сполучені Штати
• Монумент Данте Аліг'єрі. Вашингтон, Сполучені Штати
• Монумент прем'єр-міністру Петру Столипіну, Київ, (знищений)
• Монумент російському імператору Олександру ІІ, Київ, (знищений)
• «Монумент незалежності», Сан-Паулу. Бразилія
• Погруддя «Карлос де Кампос», адвокат, політик
• Погруддя «Альтіно Арантес»
• Погруддя «Вісенте де Карвальйо»
• Погруддя «Автопортрет», 1915 р.

Етторе Ксіменес. «Монумент полеглим солдатам». Аквілея, Італія

• 
  Етторе Ксіменес. Алегорічна скульптура «Республіка Аргентина», 1900 р.
• 
  Етторе Ксіменес. Кінний монумент Джузеппе Гарібальді, Мілан, 1894 р.
• 
  Етторе Ксіменес. Монумент композитору Джузеппе Верді, Парма.
• 
  Етторе Ксіменес. «Монумент незалежності», Сан-Паулу. Бразилія

• Mackay, James, The Dictionary of Sculptors in Bronze, Antique Collectors Club, Woodbridge, Suffolk 1977
• http://www.artgate-cariplo.it/collezione-online/page45d.do?link=oln82d.redirect&kcond31d.att3=80 (довідкова біографія)

• Ксіменес Етторе | Енциклопедія Сучасної України

1. 100 year Архівовано 2012-03-01 у Wayback Machine. at downtownexpress.com