Моніру Раваніпур

Моніру Раваніпур (перс. منیرو روانی‌پور; 24 липня 1952, Бушер) іранська письменниця. Дія більшості з її творів розгортається в південному Ірані. Її оповідання «Рана» (перс. رعنا) зі збірки «Назлі» (перс. نازلی) стало дипломантом Літературної премії Хушанга Гольшірі[1].

Моніру Раваніпур
منیرو روانی‌پور
На телепрограмі Полетік, 2014 рік
Народилася 24 липня 1952(1952-07-24) (69 років)
Бушир, Іран
Громадянство  Іран
Діяльність письменниця
Мова творів перська
Жанр оповідання, роман

Життєпис

Народилася в порту Бушер. Там само здобула початкову і середню освіту. Вивчала психологію в Ширазькому університеті, потім поїхала на навчання до США, де здобула диплом магістра за спеціальністю педагогіка в Індіанському університеті[2].

1981 року розпочала писати оповідання, а її перша книга «Канізу» (перс. کنیزو) вийшла друком у 1988 році[2]. Після цього написала багато оповідань і кілька романів. Оповідання «Рана» (перс. رعنا) зі збірки «Назлі» (перс. نازلی) стало дипломантом Літературної премії Хушанга Гольшірі.

На своїх заняттях з письменницької майстерності познайомилася з Бабаком Тахті, сином Голамрези Тахті, з яким незабаром одружилася. Мають сина також на ім'я Голамреза[3].

2000 року взяла участь у конференції "Іран після виборів", яка відбулась у Берліні[4]. За це її разом з іще шістнадцятьма учасниками переслідували в судовому порядку в Ірані за начебто антиіранську пропаганду.

2006 року стала однією з найперших прихильників кампанії «Один мільйон підписів за скасування дискримінаційних законів проти жінок» (перс. یک میلیون امضا برای تغییر قوانین تبعیض‌آمیز علیه زنان)[5].

2007 року разом із родиною переїхала на проживання до США.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.