Мортен Ескіль Вінге

Мортен Ескіль Вінге (швед. Mårten Eskil Winge; 21 вересня 1825 — 22 квітня 1896) — шведський художник, один з найвизначніших історичних живописців Швеції. Професор Королівської Академії мистецтв. Поряд зі своїм однокурсником, другом і творчим соратником Августом Мальстремом зробив істотний внесок в шведський романтичний націоналізм — готицизм[7]. Чоловік шведської художниці Ганни Матильди Тенгелін-Вінге.

Мортен Ескіль Вінге
швед. Mårten Eskil Winge
Народився 21 вересня 1825(1825-09-21)[1][2]
Стокгольм, Швеція[3]
Помер 22 квітня 1896(1896-04-22)[2] (70 років)
Енчепінг, лен Уппсала, Швеція
Поховання Північний цвинтар (Стокгольм)[4][5]
Країна  Швеція[6]
Діяльність художник, викладач університету, рисувальник
Вчителі Тома Кутюрd
Відомі учні Анна Берглундd, Відольфа фон Енгестрем-Аренбергd і Емма Спрінхорнd
Заклад Шведська королівська академія вільних мистецтв
Членство Шведська королівська академія вільних мистецтв
Жанр історичний живопис
Magnum opus Крака (картина) і Hjalmar Parting from Orvar Odd after the Fight on Samsöd
Батько Ісаак Мартін Вінгеd
У шлюбі з Ганна Матільда Тенгелін-Вінге[3]

Біографія

Народився в Стокгольмі в родині ректора і вікарія Ісаака Мартіна Вінге і його дружини Андрієтти Софії, уродженої Ротман. У 1846 році отримав ступінь бакалавра в Упсальському університеті, потім навчався в художній майстерні Пера Емануеля Валландера в Стокгольмі. У 1847 році вступив до Королівської Академії мистецтв. Одночасно з навчанням, працював поштовим службовцем, а також мав додатковий дохід, займаючись малюванням портретів.

У 1856 році Вінге отримав золоту медаль і грант для художньої мандрівки за кордон від Королівської Академії мистецтв за картину «Карл X Густав біля смертного ложа Акселя Оксеншерни» . Спершу Вінге відправився в Дюссельдорф, де проходив практику в Дюссельдорфській академії мистецтв. Потім відвідав Париж. Там Вінге разом з Мальстремом навчався у Тома Кутюра, у якого декільком роками раніше вчився їх наставник і професор Королівської Академії мистецтв Йоган Крістоффер Боклунд. За умовами гранту Вінге зробив декілька копій картин Рубенса в Луврі. Наприкінці 1859 року відправився в Рим, де також зробив декілька копій картин Рафаеля, Тіціана тощо. У 1863 році повернувся до Швеції.

Творчість

Скандинавські сюжети

З ранніх років мотивом у творчості художника були скандинавські сюжети з міфології, саг, народного фольклору.

Захопленість до романтики середньовічної Скандинавії, була передана Вінге в дитинстві, спільним другом його батька і Адама Еленшлегера, основоположником шведської лікувальної гімнастики Пером Генріком Лінгом. Останні двоє були членами літературного гуртка «Готичний Заповіт» (Götiska förbundet).[8]

Вінге був ілюстратором епопеї «Боги Півночі» (Nordens Gudar) Адама Еленшлегера і віршів «Приймальні брати» (Fosterbröderna) кронпринца Карла XV.

Найвідоміші картини «Тор бореться з гігантами», «Крака», «Локі і Сігюн», «Г'ялмар прощається з Орвар Оддом після Самсеської битви» знаходяться в постійній експозиції Національного музею Швеції.

Християнські сюжети.

З великим успіхом Вінге займався живописом на біблійні сюжети Нового Заповіту. Він створив у багатьох шведських церквах прекрасні вівтарні картини, серед яких «Христос в Гетсиманському саді» — церква в Боргебю, «Воскресіння Христове» — церква у Вестанфорсі, «Преображення Господнє» — церква Святого Павла в Мальме та інші.

  • «Ісус Христос з потиром в руці», 1972, церква в Ландерюді
  • «Ісус Христос в Гетсиманському саді», 1870-і, церква в Боргебю
  • «Воскресіння Христове», 1873, церква у Вестанфорсі
  • «Преображення Господнє», 1882, церква Св. Павла в Мальме

Примітки
  1. Benezit Dictionary of Artists — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  2. KulturNav — 2015.
  3. А. С—в Винге // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VI. — С. 404.
  4. Winge, MÅRTEN E. — Svenska gravar.
  5. Sten nr 574 – Mårten Winge — Norra begravningsplatsen.se.
  6. artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
  7. Lexikonettamanda.se: Mårten Eskil Winge (швед.)
  8. Runeberg.org: Mårten Eskil Winge (швед.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.