Адам Готлоб Еленшлегер

Батько Еленшлегера був органістом і управителем палацу Фредеріксберг. Мати була родом з Німеччини. З дев'яти років Еленшлегер почав складати вірші. У 12-річному віці, гуляючи по саду Фредеріксберг, познайомився з поетом Едвардом Стромом, який запросив його в свою школу, де викладав скандинавську міфологію.

До вступу в 1800 році на юридичний факультет Копенгагенського університету брав участь у театральних постановках, але досить скоро переконався в нестачі справжнього покликання до цього роду мистецтва.

Знайомство з творами Гете, захоплення Шиллером, Шекспіром і Жан-Полем відірвало юнака від нецікавої юриспруденції, а в 1801 році війна з Англією — і від університету взагалі. Еленшлегер вступив у загін волонтерів-студентів; тоді ж він написав кілька патріотичних і військових пісень і драматичний етюд: «2-го квітня 1801 року» (день битви на Копенгагенському рейді).

Пробуджений війною патріотизм датчан позначився загальним захопленням древньою історією Півночі, сагами і міфологією — захопленням, що відбилася і на творчості Еленшлегера.

Захоплення древньою історією підтримували товариші — брати Ерстед (які стали згодом знаменитим ученим і великим державним діячем). У 1802 році в Копенгаген приїхав філософ Хенрік Стеффенс. Еленшлегер відвідав його лекції і після зустрічі зі Стеффенсом написав свою відому поему «Золоті роги» («Guldhornene»), яка швидко облетіла всю країну і поклала міцну основу його слави.

В кінці 1802 вийшла у світ перша невеличка збірка віршів Еленшлегера, яка довго залишалася класичним зразком північної поезії XIX століття. До її складу увійшло 34 оригінальних (переважно балади) і 5 перекладних віршів і «Комедія Іванової ночі» — ряд строкатих сцен з народного життя. Найбільш видатні з віршів, крім «Золотих рогів» — «Ворон», «Левиний лицар», «Гарольд в священному гаю», «Поет в Лейрському гаю», «Пробудження весни» і «Смерть ярла Хакона».

Еленшлегер отримав, завдяки успіху своїх творів, державну стипендію, яка дозволила йому відвідати Німеччину, де він зустрівся з Гете. У 1807 році була опублікована збірка поем, в яких Еленшлегер звернувся до скандинавської міфології. До збірки увійшла поема «Ярл Хакон». Поставлена ​​на сцені копенгагенського Королівського театру була сприйнята із захватом. У наступні роки Еленшлегер подорожував по Європі, відвідавши Дрезден, Париж, Швейцарію, Рим, і написав кілька творів на історичні і міфологічні сюжети - трагедії «Пальнатоке» (1807), «Аксель і Вальборг» (1808), «Корреджо» (1809) та ін. У 1809 році Еленшлегер повернувся в Данію і став професором естетики Копенгагенського університету.

• Еленшлеґер Адам Готлоб // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — А — К. — С. 601. — ISBN 966-692-578-8.