Адам Готлоб Еленшлегер

Адам Ґотлоб Еленшлеґер (Adam Gottlob Oehlenschläger; 14 листопада 1779, Вестербро, поблизу Копенгагена — 20 січня 1850, Копенгаген) — данський письменник, драматург, поет. Представник романтизму.

Адам Готлоб Еленшлегер
Народився 14 листопада 1779(1779-11-14)[1][2][…]
Копенгаген, Данія[1][3]
Помер 20 січня 1850(1850-01-20)[1][2][…] (70 років)
Копенгаген, Данія[1][3]
Країна  Данія
Діяльність поет, драматург, письменник, автобіограф, лібретист, викладач університету, поет-пісняр
Галузь література
Alma mater Копенгагенський університет[1]
Знання мов данська[2]
Заклад Копенгагенський університет
Членство Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей і Ludlamshöhled
Напрямок романтизм
Magnum opus The golden hornsd, Гімн Данії і Aladdin
Посада ректор[4] і ректор
Батько Joachim Conrad Oehlenschlägerd
Брати, сестри Sophie Ørstedd
Автограф
Нагороди
IMDb ID 0644212

Автор слів національного гімну Данії.

Сім'я і ранні роки

Батько Еленшлегера був органістом і управителем палацу Фредеріксберг. Мати була родом з Німеччини. З дев'яти років Еленшлегер почав складати вірші. У 12-річному віці, гуляючи по саду Фредеріксберг, познайомився з поетом Едвардом Стромом, який запросив його в свою школу, де викладав скандинавську міфологію.

До вступу в 1800 році на юридичний факультет Копенгагенського університету брав участь у театральних постановках, але досить скоро переконався в нестачі справжнього покликання до цього роду мистецтва.

Знайомство з творами Гете, захоплення Шиллером, Шекспіром і Жан-Полем відірвало юнака від нецікавої юриспруденції, а в 1801 році війна з Англією — і від університету взагалі. Еленшлегер вступив у загін волонтерів-студентів; тоді ж він написав кілька патріотичних і військових пісень і драматичний етюд: «2-го квітня 1801 року» (день битви на Копенгагенському рейді).

Пробуджений війною патріотизм датчан позначився загальним захопленням древньою історією Півночі, сагами і міфологією — захопленням, що відбилася і на творчості Еленшлегера.

Визнання

Захоплення древньою історією підтримували товариші — брати Ерстед (які стали згодом знаменитим ученим і великим державним діячем). У 1802 році в Копенгаген приїхав філософ Хенрік Стеффенс. Еленшлегер відвідав його лекції і після зустрічі зі Стеффенсом написав свою відому поему «Золоті роги» («Guldhornene»), яка швидко облетіла всю країну і поклала міцну основу його слави.

В кінці 1802 вийшла у світ перша невеличка збірка віршів Еленшлегера, яка довго залишалася класичним зразком північної поезії XIX століття. До її складу увійшло 34 оригінальних (переважно балади) і 5 перекладних віршів і «Комедія Іванової ночі» — ряд строкатих сцен з народного життя. Найбільш видатні з віршів, крім «Золотих рогів» — «Ворон», «Левиний лицар», «Гарольд в священному гаю», «Поет в Лейрському гаю», «Пробудження весни» і «Смерть ярла Хакона».

Еленшлегер отримав, завдяки успіху своїх творів, державну стипендію, яка дозволила йому відвідати Німеччину, де він зустрівся з Гете. У 1807 році була опублікована збірка поем, в яких Еленшлегер звернувся до скандинавської міфології. До збірки увійшла поема «Ярл Хакон». Поставлена ​​на сцені копенгагенського Королівського театру була сприйнята із захватом. У наступні роки Еленшлегер подорожував по Європі, відвідавши Дрезден, Париж, Швейцарію, Рим, і написав кілька творів на історичні і міфологічні сюжети - трагедії «Пальнатоке» (1807), «Аксель і Вальборг» (1808), «Корреджо» (1809) та ін. У 1809 році Еленшлегер повернувся в Данію і став професором естетики Копенгагенського університету.

Примітки

Посилання

  • Еленшлеґер Адам Готлоб // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. А  К. — С. 601. — ISBN 966-692-578-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.