Моріц фон Штрахвіц

Барон Моріц-Бодо фон Штрахвіц унд Гросс-Цаухе (нім. Mauritz-Bodo Freiherr von Strachwitz und Groß-Zauche; 12 грудня 189810 грудня 1953) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Моріц фон Штрахвіц
нім. Mauritz-Bodo Freiherr von Strachwitz und Groß-Zauche
Народився 12 грудня 1898(1898-12-12)[1]
Прушовіце, Ґміна Длуґоленка, Вроцлавський повіт, Нижньосілезьке воєводство, Польща
Помер 10 грудня 1953(1953-12-10)[1] (54 роки)
Асбест, Свердловська область, РРФСР, СРСР
Країна  Німецька імперія
Діяльність військовослужбовець
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Генерал-лейтенант
У шлюбі з Elisabeth Freiin von Landsberg-Velend
Діти Marie-Elisabeth Baronin von Strachwitz und Gross-Zauched[1], Mauritz-Bodo Baron von Strachwitz und Gross-Zauched[1], Wolfram Baron von Strachwitz und Gross-Zauched[1] і Helga Baronin von Strachwitz und Gross-Zauched[1]
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Біографія

Представник давнього сілезького роду. Син власника лицарської мизи і відставного ротмістра прусського ландверу барона Моріца Антона Рудольфа Гіацинта Адама фон Штрахвіца унд Гросс-Цаухе (1870—1939) і його дружини Дори, уродженої фон Ностіц унд Єнкендорф (1877—1945). 17 липня 1916 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. 9 липня 1920 року звільнений у відставку, проте 11 жовтня повернувся на службу. З 1 березня 1938 року — 1-й офіцер Генштабу 18-ї піхотної дивізії, з 5 листопада 1939 року — 8-го армійського корпусу, з 25 жовтня 1940 року — 18-ї армії. З 15 липня 1942 по 25 вересня 1943 року — начальник Генштабу 10-го армійського корпусу. З 22 листопада 1943 по серпень 1944 і з 15 січня 1945 року — командир 87-ї піхотної дивізії. 9 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами. 18 серпня 1948 року засуджений військовим трибуналом до 25 років ув'язнення. Помер в таборі. Офіційна причина смерті — цироз печінки.

Сім'я

8 вересня 1926 року одружився з баронесою Елізабет фон Ландсберг-Фелен (1905—1987). В пари народились 2 сини і 2 дочки.

Звання

Нагороди

Вшанування пам'яті

В місті Дренштайнфурт встановлена пам'ятна табличка-рельєф з профілем Штрахвіца.[2]

Література

  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

Примітки

  1. Lundy D. R. The Peerage
  2. Relieftafel zur Erinnerung an Freiherr von Strachwitz und Groß-Zauche. www.strachwitz.net. Процитовано 27 травня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.