Москалець Костянтин Федорович
Костянтин Федорович Москалець (червень 1906, містечко Мена Чернігівської губернії, тепер місто Чернігівської області — 9 серпня 1983, Київ) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 3—5-го скликань. Обирався членом Президії Верховної Ради УРСР. Член Ревізійної комісії КП(б)У в 1949—1954 роках. Член ЦК КПУ в 1954—1961 роках.
| Москалець Костянтин Федорович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1906 містечко Мена, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Помер |
9 серпня 1983 Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | державний діяч |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
     |
Біографія
Народився в бідній селянській родині. З восьми років працював підпасичем у сільського пастуха, а з п'ятнадцяти років — наймитував у заможних селян на Фастівщині. З 1923 по 1928 рік працював чорноробом Фастівського районного відділу комунального господарства, робітником механічного млина в містечку Корнині на Житомирщині. У 1924 році вступив до комсомолу.
З 1928 році навчався на робітничому факультеті при Київському індустріальному інституті та на енергетичному факультеті Київського індустріального інституту.
Після закінчення інституту з 1937 року працював черговим електротехніком, інженером, начальником цеху, секретарем партійної організації на Київській гідроелектростанції № 2.
У 1938—1940 роках — у Червоній армії, служив комісаром полку.
У 1940—1941 роках — інструктор ЦК КП(б)У.
З 24 квітня 1941 року — секретар Київського міського комітету КП(б)У по промисловості. Учасник оборони міста Києва від німецьких військ. У 1941—1942 роках — інструктор ЦК КП(б)У.
З листопада 1942 по 1944 рік — завідувач відділу електростанцій Свердловського обласного комітету ВКП(б).
З 1944 по 1948 рік — секретар Київського міського комітету КП(б)У з кадрів, 3-й секретар Київського міського комітету КП(б)У.
У 1948—1949 роках — секретар Київського обласного комітету КП(б)У з кадрів.
У лютому 1949 — травні 1950 року — 2-й секретар Київського обласного комітету КП(б)У.
У 1950—1953 роках — завідувач відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК КП(б)У.
У 1953—1960 роках — голова Української республіканської ради професійних спілок. Обирався членом Президії ВЦРПС, входив до керівних органів Всесвітньої Федерації Профспілок.
У 1960—1965 роках — заступник, з 1965 року — 1-й заступник міністра соціального забезпечення Української РСР.
Потім — персональний пенсіонер союзного значення у місті Києві.
Нагороди
- орден Леніна
- три ордени Трудового Червоного Прапора (23.01.1948,)
- орден «Знак Пошани»
- орден Червоної Зірки (2.05.1945)
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (15.06.1966)
- медалі
Література
- Горлач М. Вірна опора партії комуністів. Профспілки України у боротьбі за здійснення ленінського плану комуністичного будівництва. — Київ, 1966.