Московсько-турецька війна (1568—1570)

Московсько-турецька війна (1568—1570), також Астраханська кампанія (рос. Русско-турецкая война 1568—1570 годов, тур. Astrahan Seferi) — війна за колишнє Астраханське ханство між Московським царство з одного боку та Османською імперією і Кримським ханством з іншого. Була першою з дванадцяти московсько-турецьких воєн.

1556 року Астраханське ханство було завойоване московським царем Іваном IV Грозним. На березі Волги, неподалік Астрахані, він збудував нову фортецю, яка мала стати опорним пунктом Москви в експансії на південь.

У 1568 році Великий візир імперії, Мехмет-Паша запропонував султанові оголосити війну Московії з метою захоплення Астрахані. Для реалізації своїх планів османи хотіли прорити канал між Доном та Волгою, що дозволило б їм розміщувати флот на Каспійському морі і значно б полегшило протистояння з Персією за Закавказзя.

Літом 1569 року величезна армія з 20 000 турок та 50 000 татар під керівництвом Касім-Паші була послана на облогу Астрахані та спорудження каналу, поки османський флот облягав Азов. Однак астраханському гарнізону під керівництвом князя Серебряного-Оболенського вдалось відбити атаки переважаючих сил противника та перейти в контрнаступ. Московські війська вийшли в степ і розігнали більшість робітників, зайнятих на будівництві каналу. Згодом до 70 % турецьких військ загинули в степах через морози та напади черкесів, а османський флот був зруйнований в гирлі Дону під час шторму.

Османська імперія була розгромлена і погодилась на мирну угоду з Москвою за умовами якої забезпечувався вільний прохід паломникам та торговця з Середньої Азії. Також московити зобов'язувались зруйнувати свої фортеці на річці Терек. Однак поразка турків не призвела до припинення їхньої експансії. Вже з 1570 року кримські татари продовжили набіги на Московське царство, що призвело до нової війни результатом якої було спустошення Москви татарами.