Мосієнко Сергій Іванович

Народився 27 липня 1921 року в селі Андріївці, нині Бахмутського району Донецької області, в селянській родині. Українець. Закінчив 8 класів школи. Працював старшим піонервожатим.

До лав РСЧА призваний 1940 року. У 1942 році закінчив Тамбовську військову авіаційну школу пілотів. Учасник німецько-радянської війни з 6 березня 1943 року. Воював у складі 11-го окремого розвідувального авіаційного полку на Калінінському та 1-му Прибалтійському фронтах. Член ВКП(б) з 1944 року.

Всього до квітня 1945 року на літаку Пе-2 здійснив 158 бойових вильотів на розвідку та фотографування глибокого тилу і переднього краю оборони супротивника.

Після закінчення війни продовжив військову службу у ВПС СРСР. У 1955 році закінчив Військово-повітряну академію, у 1970 роув — Вищі академічні курси при акадімії. З 1971 року — начальник штабу ВПС Сибірського військового округу. З 1975 року — начальник управління льотної пошуково-рятувальної служби ВПС СРСР.

У 1985 році генерал-лейтенант авіації С. І. Мосієнко вийшов у запас. Мешкав у Москві, де й помер 24 лютого 1991 року. Похований на кладовищі села Леоніха Щолковського району Московської області.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», старшому лейтенантові Мосієнку Сергію Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8834).

Також нагороджений двома орденами Червоного Прапора (07.05.1943, 25.07.1944), трьома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (08.06.1944, 24.04.1945, 11.03.1985), орденами Червоної Зірки, «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня і медалями.

• Мосієнко Сергій Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).