Мотика

Моти́ка (прасл. *motyka, очевидно, від *motati)[1], са́па́ сільськогосподарський інструмент у вигляді широкого металевого полотна, прикріпленого під кутом до держака. Відома з глибокої давнини як ручне знаряддя для обробки ґрунту під посів. Уживається досі для підгортання картоплі, полоття бур'янів тощо.

Універсальна кирка-мотика. Верхнє лезо киркового типу, нижнє — мотикового

Мотикою також іноді зовуть кирку, кайло[2].

Історія

Предком мотики, як і лопати, була примітивна палиця-копачка. Первісна мотика являла собою звичайну палицю-кочеру з сучком-відростком, який і використовувався для розпушування ґрунту. Надалі з'явилися мотики з бронзовими та залізними наконечниками. Мотика характеризує примітивне рільництво та до винаходу сохи була ледь не єдиним засобом оброблення землі.

Різновиди

  • Са́па́, сапка (через рум. sápă від нар.-лат. *tzappa)[3], також діал. ґраса, шкрабачка — легка мотика, щоб прополювати і огортати городину. Згідно зі Словарем української мови Б. Д. Грінченка, українська сапа складалася з таких елементів: держака (держівна чи фоста), залізної втулки (вуха) і залізної робочої частини (жмені)[4].
  • Мотика, клевак, чукан — міцна мотика, схожа з масивною киркою. Призначається для розбивання грудок глини тощо. Може бути двох типів: мотика-клин або мотика-кайло (англ. pick mattock) — поєднує пласке лезо з клином, та мотика-різак (англ. cutter mattock) — має два пласкі леза, розташовані перпендикулярно одне одному.
  • Кайло — щоб видобувати кам'яне вугілля чи руду
  • Оскард, дзьобань — кирка для карбування жорен.
  • Кетмень — мотика, яка була поширена у Середній Азії. Уживалася як у рільництві, так і при копанні каналів[5].
  • Рогачка — двозуба мотика
  • Граца — маленька мотика-кішка для прополювання рослин.

У культурі

Бойова мотика (англ. mattock) — загадкова зброя гномів, яка побіжно згадується у «Гобіті» Д. Толкіна:

«...У бою вони орудували важкими дворучними мотиками, поряд з тим, кожен мав короткий широкий меч на боці і круглий щит, закинутий за спину...»

Оригінальний текст (англ.)
«...In battle they wielded heavy two-handed mattocks; but each of them had also a short broad sword at his side and a roundshield slung at his back...»[6]

Подробиці будови мотики не описуються, невідоме і її застосування у бою. Оскільки гноми були не рільниками, а шахтарями, то очевидно йдеться про зброю, схожу з дворучним келепом — бойовим варіантом кайла.

У геральдиці

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора  М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  2. Мотика // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р  Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  4. Сапа // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Кетмень // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. J. R. R. Tolkien Hobbit or there and back again HarperCollins Publishers

Посилання

  • Кирка // Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.