Мотовилівська Слобідка

У 1560 році князь Костянтин Острозький, воєвода Київський, подарував невелике помістя Гуляники, що розкинулось на правому березі річки Стугна, Івану Мотовилівцю, який заселив вихідцями з Волині. З малого поселення Гуляники ,село переросло в населений пункт і дістало назву Мотовилівка , частиною якого була ї Слобідка.

Назва цього села безпосередньо пов'язана з назвою Мотовилівки. Слободами і слобідками в залежності від розмірів наділів у часи козацтва називали новозаселені землі. Тому володар Мотовилівки тих часів Аксак, який на початку ХVІІІ ст. повернувся після козацького вигнання намагався швидко заселити навколишні землі довіреними людьми зі своїх галицько-волинських маєтків. Таким чином поселення-слобідка, яке виникло південніше Мотовилівки, і отримало згодом у народі назву Мотовилівська Слобідка або Слобідська Мотовилівка.

У 1827 році село окремими помістями було продано поміщиком Руліковським дворянину Феліксу Хаєцькому. За час володіння Мотслобідкою Хаєцький проявив себе справжнім хижаком – кріпосником, який на свій розсуд творив розправу над селянами.

Згодом у МотСлобідці укріпився місцевий поміщик Машков, який буде розкуркулений.

У 1857 році с. Мотслобідка було продане полковнику Петру Івановичу Богушу. Село мало 1072 десятин землі.

Школу побудовано в 1907 році, де працювало 2 вчителі. 

Пам'ятник солдатам Радянської Армії та воїнам-односельчанам

Репресії 1930-х років призвели до того, що мотслобідці навіть свій колгосп називали іменем свого гнобителя Єжова. Першим із жителів Мотслобідки хто загинув під час Другої світової війни був Артем Вишняк, ще в грудні 1939 на Карельському перешийку під час радянсько-фінської війни.Німецька окупація розпочалась 30 липня 1941. Після Різдвяних свят 1942 у Фастові разом ще з колишнім їздовим райгазети Рибинком та колишнім головою колгоспу із Заріччя Савенком за спротив окупантам був страчений (повішений) колишній голова колгоспу Д. Приліпко .На його честь у селі названо вулицю.

Після війни відбулось укрупнення і об'єднання колгоспів Великої, Червоної Мотовилівок і Мотовилівської Слобідки в один "Світанок". У шістдесяті роки футбольна команда колгоспу, за яку грали також жителі Великої і Червоної Мотовилівка ( Л. Сметана, І. Осадчий, В.Карлаш, В. Товба В. Приліпко, Ю. Сербин, Ю. Перехрест, В. Бей, Л. Чурпіта, І. Собко, Л. Маноха, В. Вишняк та ін.) була однією з найсильніших у районі, грали в Мот.слобідці на березі Стугни. Здобули кубок району 1964 року. З 2000 років сільські футболісти знову серед кращих в районі. В селі працює школа, ФАП, пошта, церква, кілька магазинів, діє автобусний маршрут Мотовилівська Слобідка—Вишняки.

З 2006 року розпочато будівництво церкви Івана богослова. У жовтні 2020 село увійшло до Фастівського ОТГ , як Мотслобідський старостинський округ.. Староста Осадчий Є.В.

З 2005 року сесією сільської ради започатковано відзначати День села 6 листопада (день визволення села від німецьких загарбників), також цією сесію впроваджено присвоєння звання Почесного громадянина села Мот.Слобідка.

• Бєльська Людмила Василівна — народна артистка України (2014).
• Дмитро Приліпко - голова правління колгоспу ім. Єжова с.Мотовилівська слобідка (1934-1940).За саботаж і спротив німецьким окупантам страчений після різдва 1942 у Фастові
• Діденко Максим Авксентійович — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Житомирського обкому КП(б)У. Член ЦК КП(б)У в червні 1938 — травні 1940 року (фактично — до грудня 1938 року). Депутат Верховної Ради УРСР першого скликання (1938).

Див.також:

• Мотовилівка