Мохуватка клубчаста

Мохува́тка клубча́ста (Plumatella fungosa) — вид мохуваток з родини Плюмателід.

?
Мохуватка клубчаста

Схема будови мохуватки клубчастої.
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Eumetazoa
Тип: Мохуватки (Bryozoa)
Клас: Покритороті (Phylactolaemata)
Ряд: Плюматели (Plumatellida)
Родина: Плюмателіди (Plumatellidae)
Рід: Plumatella
Вид: Мохуватка клубчаста
Біноміальна назва
Plumatella fungosa
(Pallas, 1768)[1]
Синоніми
див. розд. Таксономія
Посилання
Вікісховище: Plumatella fungosa
Віківиди: Plumatella fungosa
EOL: 601018
ITIS: 156696
NCBI: 350065

Таксономія

Вид описаний у праці Pallas, P. S. 1768. Descriptio Tvbvlariae fvngosae prope wolodimervm mense ivlio 1768 observatae. — Novi Commentarii Academiae Scientiarum Imperialis Petropolitanae 12: 565–572, Tab. XIV [= 14].[2]

Синоніми[3]:

  • Tubularia fungosa Pallas, 1768[1]
  • Alcyonella flabellum Van Beneden 1848
  • Alcyonella fluviatile Bruguière, 1789
  • Alcyonella fungosa (Pallas, 1768)
  • Plumatella polymorpha var. fungosa (Pallas, 1768)
  • Plumatella repens var. fungosa (Pallas, 1768)

Поширення та чисельність

Ареал охоплює Європу, Західний Сибір, Далекий Схід, Близький Схід, Північну Америку.

В Україні зустрічаються окремі колонії та поодинокі статобласти в пробах планктону в річці Самара та Дніпровському каскаді (басейн Дніпра), у дельті Дунаю та басейні Сіверського Дінця.

Морфологічні ознаки

Мохуватки клубчасті утворюють колонії у вигляді губчастих бурих грудок. Деякі частини колонії прозорі. Окремі зооїди щільно приєднані один до одного і зовні виглядають, як стільники. Довжина особини — 1-4 мм. Розміри колонії — до 1 метра в довжину й до 20 см у діаметрі. Вага колонії — до 1 кг.

Тіло окремої особини поділяється на два відділи — передній (поліпід) і задній (цистид). Поліпід несе до 70 щупалець, які утворюють корону (лофофор) у формі підкови. Цістід вкритий потовщеною кутикулою, утвореною зовнішнім епітелієм тіла, і має вигляд чашечки. Поліпід при подразненні втягується всередину цистиду.

Всередині колонії утворюються статобласти — внутрішні бруньки. Статобласт широкоовальний, видовжений, по обидва боки має кільце з повітрям. На одного зооїда в колонії приходиться кілька статобластів. Статобласти мохуватки клубчастої та мохуватки повзучої схожі між собою.

Особливості біології

Мохуватка клубчаста — прісноводний сидячий вид. Місцем перебування є ставки. Часто трапляється разом зі ставковою бодягою. Колонії зустрічаються на глибині до 5 метрів як на природних, так і штучних субстратах — обростають палі, очерет, водогінні труби та інші підводні предмети.

Харчується мохуватка за допомогою щупалець, які створюють рух води в напрямку до рота тварини. При цьому з води фільтруються різні мікроорганізми та рештки органічних речовин (детрит). Мохуватка клубчаста — біофільтратор, відіграє велику роль у самоочищенні водойм. Вид найбільш поширений у альфа- та бета-мезосапробній зоні водойм.

Розмноження мохуватки клубчастої може відбуватися безстатевим способом — брунькуванням. При сприятливих умовах особина відокремлюється від колонії й брунькуванням започатковує нову колонію. Також мохуватки можуть розмножуватись статобластами. Восени при настанні несприятливих умов батьківський організм відмирає, і статобласти випадають з його тіла. Завдяки повітряним камерам статобласти плавають у воді, переносячи холод і висихання. Навесні в статобласті розвивається зародок, що перетворюється на мохуватку.

Статеве розмноження відбувається впродовж короткого сезону. Мохуватки — гермафродити. Після запліднення в батьківських особинах формуються личинки, які являють собою мікроскопічні овальні тіла без будь-яких виростів. Після відокремлення від батьківської особини личинка кілька годин плаває, ніж осяде на субстрат. В окремій личинці закладені зразу дві первинні особини. При закріпленні на субстраті обидві особини починають розвиватись, утворюючи характерні дволопатеві колонії.

У великій кількості мохуватки клубчасті можуть з'являтись у першій половині літа.

Заходи охорони

Причинами зміни чисельності виду є погіршення стану біотопів унаслідок господарської та гідротехнічної діяльності, евтрофікації водойм.

Вид занесений до Червоної книги Харківської області зі статусом «вразливий».

Примітки
  1. Plumatella fungosa (Pallas, 1768). Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/.
  2. fungosa Pallas, 1768 described in Tubularia. AnimalBase SUB Göttingen.
  3. Plumatella fungosa (Pallas 1768). BioLib.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.