Мохуватка повзуча

Мохува́тка повзу́ча (Plumatella repens) — вид мохуваток з родини Плюмателіди.

?
Мохуватка повзуча

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Eumetazoa
Тип: Мохуватки (Bryozoa)
Клас: Покритороті (Phylactolaemata)
Ряд: Плюматели (Plumatellida)
Родина: Плюмателіди (Plumatellidae)
Рід: Plumatella
Вид: Мохуватка повзуча
Plumatella repens
(Linnaeus, 1758)[1]
Синоніми
див. розд. Таксономія
Посилання
Вікісховище: Plumatella repens
Віківиди: Plumatella repens
EOL: 601012
ITIS: 156692
NCBI: 34520

Поширення

Ареал охоплює весь світ.

На теренах України в дельті Дунаю та басейні Сіверського Дінця знайдені окремі колонії мохуватки повзучої, а також виявлені поодинокі статобласти в пробах планктону .

Морфологічні ознаки

Зооїд з двома статобластами

Мохуватки повзучі утворюють колонії у вигляді жовтуватих деревоподібних розгалужених структур, форма яких залежить від субстрату. Колонія не має чіткого кордону. Окремі зооїди прозорі, розташовані на відстані один від одного. Довжина одного зооїда становить 1-5 мм. Граничний розмір колонії може становити кілька квадратних дециметрів.

Тіло окремої особини поділяється на два відділи: передній (поліпід) і задній (цистид). Поліпід несе від 40 до 70 щупалець, які утворюють корону (лофофор) у формі підкови. Цистид вкритий потовщеною кутикулою, утвореною зовнішнім епітелієм тіла, і має вигляд чашечки. Колір цистиду від напівпрозорого до темного. Поліпід при подразненні втягується всередину цистиду.

Всередині колонії утворюються внутрішні бруньки статобласти. Статобласт широкоовальний, видовжений, має кільце з повітрям, причому кільце має однакову ширину по всій довжині статобласту. Капсула статобласту вкрита горбками. На одного зооїда в колонії приходиться кілька статобластів. Статобласти мохуватки повзучої та мохуватки клубчастої схожі між собою.

Особливості біології

Мохуватка повзуча — прісноводний сидячий вид. Місцем її перебування є ставки та озерах, переважно в літоральній зоні. Колонії зустрічаються на нижній поверхні листків плаваючих рослин, на занурених у воду гілках та стовбурах дерев.

Мохуватка повзуча — біофільтратор. Живиться мохуватка за допомогою щупалець, які створюють рух води в напрямку до рота тварини. При цьому з води фільтруються різні мікроорганізми та рештки органічних речовин (детрит).

Розмноження мохуватки повзучої може відбуватися безстатевим способом брунькуванням. При сприятливих умовах особина відокремлюється від колонії й брунькуванням започатковує нову колонію. Також мохуватки можуть розмножуватись статобластами. Восени при настанні несприятливих умов батьківський організм відмирає, і статобласти випадають з його тіла. Завдяки повітряним камерам статобласти плавають у воді, вони витримують холод і висихання. Навесні в статобласті розвивається зародок, що перетворюється на мохуватку.

Статеве розмноження відбувається впродовж короткого сезону. Мохуватки гермафродити. Після запліднення в батьківських особинах формуються личинки, які являють собою мікроскопічні овальні тіла без будь-яких виростів. Після відокремлення від батьківської особини личинка кілька годин плаває перш, ніж осяде на субстрат і почне формування нової колонії.

Охоронний статус

Чисельність виду в Україні зменшується внаслідок погіршення стану біотопів через господарську та гідротехнічну діяльність, евтрофікацію водойм.

Вид занесений до Червоної книги Харківської області зі статусом «вразливий».

Таксономія

Вперше вид описаний у 1758 році в праці Карла Ліннея Systema naturæ per regna tria naturæ, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Tomus I. Editio decima, reformata. — pp. [1-4], 1-824. Holmiæ. (Salvius).[2]

Підвиди[3]:

  • Plumatella repens osburni Rogick & Brown, 1942
  • Plumatella repens rugosa Wood, Wood, Geimer & Massard, 1998
  • Plumatella repens typica Wood, Wood, Geimer & Massard, 1998

Синоніми:

  • Tubipora repens Linnaeus, 1758[1][4]
  • Plumatella polymorpha Kraepelin 1887[1]
  • Naisa repens (Linnaeus, 1758)[4]
  • Plumatella dumortieri Allman, 1850[4]
  • Plumatella elegans Allman, 1850[4]
  • Plumatella hyalina Kafka, 1884[4]
  • Plumatella polymorpha var. appressa Kraepelin, 1887[4]
  • Plumatella polymorpha var. caespitosa Kraepelin, 1887[4]
  • Plumatella polymorpha var. repens (Linnaeus, 1758)[4]
  • Tubularia repens (Linnaeus, 1758)[4]

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.