Моштаг Яхубі

Народився 8 листопада 1994 року в Кабулі в родині хазарейців. Батько, Голам Сахі, працював торговцем, але коли Моштагу виповнилося 5 років його батька вбили на задньому дворі. У 1999 році разом з родиною емігрував до Ірану, де оселився в Тегерані. Саме в цій країні захопився футболом, разом з двоюрідними братами грав на вулицях Тегерану. У вище вказаному місці прожив 7 років, після чого родина попросила притулку в Фінляндії.

Футболом розпочав займатися в 13-річному віці в аматорсьмкому клубі ХаПа. Потім виступав у молодіжних командах МП, ГІК та ПК-35. У 2011 році підписав перший професіональний контракт, з «Гонкою»[1]. Дебютував на проесіональному рівні 13 жовтня 2011 року в переможному (4:1) виїзному поєдинку Вейккаусліги проти КуПСа. Моштаг вийшов на поле на 83-й хвилині, замінивши Яакко Леполу[2]. Першим голом у національному чемпіонаті відзначився 27 травня 2012 року в програному (1:2) поєдинку Вейккаусліги проти «Інтера» (Турку)[3]. В Лізі Європи дебютував за «Гонку» 18 липня 2013 року в програному (1:3) поєдинку другого кваліфікаційного раунду проти срібного призера Екстракляси 2012/13, познанського «Леха»[4][5]. За три сезони, проведені в «Гонці», разом з командою став володарем кубку Фінляндії 2012 року та срібним призером Вейккаусліги 2013 року.

Також відіграв один сезон у другій команді «Гонки». Відзначився 2-ма голами в 22-ох матчах. По завершення оренди повернувся до першої команди «Гонки».

27 лютого 2014 року приєднався до клубу латвійської Вірсліги «Спартакс» (Юрмала), з яким підписав 3-річний контракт. В команді отримав футболку з 7-м ігровим номером[6][7]. За словами керівництва «Хонки», перехід до Латвії відбувся для того, щоб виплатити нижчу надбавку для селекціонера за Яхубі. А вже 27 ютого 2014 року відправився в оренду до представника вищого дивізіону чемпіонату Росії, московського «Динамо», з яким тренувався починаючи з першого зимового збору[8]. За першу команду «динамівців» не грав, потрапляв лише на лаву запасних, а виступав виключно за резервну команду. Після повернення до «Спартакса» 26 жовтня 2014 року відзначився своїм першим голом у Вірслізі, в переможному (1:0) поєдинку проти ризької «Даугави».

5 березня 2015 року повернувся на батьківщину, де вільним агентом підписав контракт з РоПСом[9]. Дебютував за нову команду 17 березня 2015 року в поєдинку Вейккаусліги проти «Сейняйоен Ялкапаллокерго». Першим голом за РоПС відзначився в поєдинку кубку Фінляндії проти «Інтера» (Турку). У 2015 році відігравав важливу роль в грі свого нового клубу, відзначився 4-ма голами та 5-ма результативними передачами. RoPs посів 2-ге місце в чемпіонаті, а Моса отримав нагороду «Найкращий півзахисник РоПСа» та «Найкращий півзахисник молодіжної збірної Фінляндії».

У сезоні 2015/16 років також зіграв 5 матчів за футзальну команду «Сомерон Войма»[10].

У січні 2016 року Ягубі виявив бажання підписати професіональний контракт та переїхати грати у футбол за кордон[11]. 3 березня 2016 року повернувся в юрмальський «Спартакс». Але вже два тижні по тому відданий в 1-річну оренду карагандинському «Шахтарю». За «гірників» зіграв 11 матчів, а 17 червня 2016 року «Шахтар» розірвав орендну угоду й Моштаг повернувся до Латвії.

4 листопада 2016 року ГІК оголосив про підписання Моштага Яхубі[12]. Через травму щиколотки Моса не зміг допомогти команді у вирішальних матчу сезону, як у кубка та національному чемпіонаті. У 20 матчах забив чотири м’ячі та віддав 7 результативних передач. 16 жовтня 2018 року домовився про розірвання контракту за згодою сторін[13]. Перебував без клубу протягом двох з половиною місяців.

31 січня 2019 року став гравцем клубу «Сейняйоен Ялкапаллокерго»[14][15]. Дебютував за нову команду в програному (1:2) виїщному поєдинку кубку Фінляндії отримав наприкінці матчу пряму червону картку. У чемпіонаті Фінляндії дебютував 6 квітня 2019 року в переможному (1:0) виїзному поєдинку 1-го туру проти новачка елітного дивізіону Фінляндії, ГІФКа[16]. Своїм першим голом за СЯК відзначився 26 квітня 2019 року в нічийному (1:1) поєдинку проти «Ваасан Паллосеура»[17]. У сезоні 2019 року виходив на поле в 15-ти матчах. Однак ще до завершення терміну дії угоди, наприкінці вересня 2019 року Моштаг розірвав контракт[18].

29 листопада 2019 року стало відомо, що Моштаг уклав договір з ГІФКом. Угода набере чинність з 1 січня 2020 року й діятиме до кінця 2021 року. У новій команді отримав футболку з 7-м ігровим номером[19][20]. У футболці ГІФКа дебютував 26 січня 2020 року в нічийному (1:1) поєдинку кубку Фінляндії проти свого колишнього клубу, «Гонки»[21]. У сезоні 2020 року зіграв 17 матчів чемпіонату, в яких відзначився 1-м голом і трьому результативними передачами.

18 грудня 2021 року підписав 2-річний контракт з «АС Оулу»[22]. Дебютував за команду з Оулу 29 січня 2022 року в нічийному (2:2) виїзному поєдинку кубку Фінляндії проти СЯКа. Яхубі вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч, на 67-й хвилині відзначився голом з пенальті, а на 84-й хвилині отримав жовту картку[23].

У 2013 році отримав фінське громадянство. 11 червня 2013 року отримав виклик до молодіжної збірної Фінляндії на матч кваліфікації молодіжного чемпіонату Європи 2015 року проти Литви[24]. Дебютним голом за фінську «молодіжку» відзначився 14 серпня 2013 року в переможному (5:1) поєдинку кваліфікації молодіжного чемпіонату Європи проти Уельсу[25].

Оскільки Моштаг має афганське громадянство, на міжнародному рівні він також мав право представляти Афганістан. У футболці національної збірної Фінляндії дебютував 31 жовтня 2013 року в програному (2:4) неофіційному товариському матчі проти Мексики. На офіційному рівні дебютував за Фінляндію в поєдинку кваліфікації чемпіонату світу 2018 року проти Туреччини. Моштаг вийшов на поле на 67-й хвилині, замінивши Сакарі Маттілу[26]. Першим голом за фінську збірну відзначився 9 червня 2018 року у переможному (2:0) виїзному поєдинку проти Білорусі[27].

Станом на 1 січня 2022

Станом на match played 9 June 2018