Мстислав Ізяславич (князь новгородський)
Мстислав Ізяславич (? — 1069) — князь новгородський (1054–1067), полоцький (1067—1069[1]), старший син великого князя київського Ізяслава Ярославича, онук Ярослава Мудрого. Народженний поза шлюбом (бастард), але адаптований батьком[1].
Мстислав Ізяславич | |
---|---|
Князь новгородський | |
Початок правління: | 1054 |
Кінець правління: | 1067[1] |
Інші титули: | Князь полоцький |
| |
Попередник: | Ізяслав Ярославич |
Наступник: | Гліб Святославич |
| |
Дата народження: | невідомо |
Дата смерті: | 1069 |
Діти: | Ростислав[1] |
Династія: | Рюриковичі |
Батько: | Ізяслав Ярославич |
Біографія
Посаджений батьком 1054 року на новгородський престол.
1067 року зазнав поразки від полоцького князя Всеслава Брячиславича, який напав на Псков. Після втрати Новгорода вимушений був тікати до батька Ізяслава Ярославича в Київ.
Саме Мстислава Ізяслав Ярославич посилав попереду себе до Києва, коли повертався 1069 року з вигнання. Мстислав жорстоко розправився з винними у вигнанні свого батька. Його раптова смерть того ж року, можливо, наступила через отруєння.
Сім'я
Син Ростислав помер 1 жовтня 1093, був похований 16 листопада в церкві Богородиці Десятинній.[2]
Примітки
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). — Львів : Інститут українознавства, 2000.
- Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 12
Література
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). — Львів : Інститут українознавства, 2000.